Навіґація за темамиЯк користуватись

У своїй творчості Лариса Косач не здійснила завдань, на які була запрограмована. Тобто вона стала взірцем нового українського письменника, – але за своєю моделлю. Творча інтуїція підказала їй інший шлях, і її перекладницький (тим паче просвітянський) доробок залишився мізерним і далеким від запланованого. Впродовж її дозрівання й потім дозрілого життя Ларисі Косач довелося постійно боротися проти домінації її мами, яка (і на це є достовірні джерельні докази), як часто буває в таких обставинах, не гребувала різними засобами психічного шантажу; до того ж, психологічний тиск уможливлювався – і мотивувався – важкою фізичною хворобою Лариси (адже все, від вибору одежі й курортів до редаґування її творів, робилося тільки для добра Лариси, тобто Лесі).
На трактуванні проблеми «Шевченко та європейський романтизм» неґативно позначався звужений підхід до романтизму. Його розуміли лише як «художній напрям» чи «метод». Але ж романтизм – це ціла епоха європейської духовності та художньої культури, потужний рух, що охопив не тільки літературу, а й інші мистецтва, філософію, історіографію, психологію, правничу науку, політекономію і навіть медицину. Словом, романтизм – це і певний тип світогляду, спільні глибинні парадигми світовідчуття та мислення, що по-різному предметно реалізуються в різних видах практичної духовної діяльності в свою епоху. І, з’ясовуючи європейський контекст Шевченка, необхідно брати до уваги не лише «романтичний напрям» чи «стиль» у літературі, а й весь романтичний рух у комплексі.