Навіґація за темамиЯк користуватись

У всьому розмаїтті українських літературних антологій ХХ століття Олена Галета виокремлює декілька смислових груп. Окремо прописано історію перекладних антологій та низку радянських антологій-хрестоматій із їхнім класицистичним розподілом за «родами та жанрами», із дидактичними статтями та «відображеним каноном» (постійним озиранням на російські «зразки»). Однак у чотиритомній «Антології української поезії» (1957), яку упорядкував Максим Рильський разом із Миколою Нагнибідою, була суттєва новація, яку Олена Галета цілком справедливо вважає за надзвичайно важливу для концептуальної історії літератури: вперше «лінійку поетів» відкриває Григорій Сковорода і українське бароко стає одним із базових елементів у новій моделі літератури та культури.

Сторінки14