Навіґація за темамиЯк користуватись

Одним із центральних питань становлення демократичної соціяльно-правової держави є гармонійні та динамічні відносини між конституційною демократією і ринковою економікою. Елементи ринкової економіки, звісно, можуть існувати і за авторитарних чи навіть тоталітарних режимів — правого чи лівого ґатунку. Та найоптимальнішим для формування і функціонування ринкової економіки є панування конституційної демократії, коли фактично відсутні волюнтаристські політичні, законодавчі чи інші обмеження для розвитку підприємництва, його відносин із державою та громадянським суспільством. Після Революції Гідности Україна зробила чергову спробу утвердити конституційну демократію як загальнолюдську цінність і систему державного врядування, що базується на пріоритетній ролі Конституції...
Населення України постійно виступає за збереження одноосібної влади президента, якого обирає народ. Ця ситуація відповідає українському нормативному кодові як сукупності засадничих принципів і норм, що пронизують активність вітчизняної політичної цивілізації як її органічний зліпок, повторюваний дизайн. Схильність українців до гетьманату простежується у «Конституції» Пилипа Орлика 1710 року, змаганнях Павла Скоропадського на початку ХХ століття. Навпаки, малопридатність парламентської республіки для України можна спостерігати на прикладах Центральної Ради під проводом Михайла Грушевського, Директорії під головуванням Симона Петлюри, а також у часи правління президента Віктора Ющенка. Українська парламентська республіка дотепер усе ще є ситуативною, нетривкою.

Сторінки2