Навіґація за темамиЯк користуватись

Тема «фашистів» у контексті українсько-російського конфлікту має два виміри: умовно «реальний» і умовно «медійний». Гадаю, дуже важливо їх розрізняти. Інформаційні стратегії, що відіграли свою роль, коли готувався ґрунт для російського вторгнення і його пропаґандистського висвітлення, потребують окремого аналізу. В цій праці я зосереджуся на «реальному» вимірі проблеми, але не забуватиму про «інструменталізацію» образу «фашистів» під час пропаґандистських кампаній та її роль у ескалації конфлікту (зокрема на ранній стадії). Навіть без прямого наміру, просто звертаючи увагу на певні теми й нехтуючи решту, обираючи проблематику сюжетів та героїв інтерв’ю, розставляючи акценти й формуючи уявлення авдиторії, тобто, кажучи інакше, створюючи наратив, у ситуації конфліктів...
У незалежній Україні маємо непростий 25-річний досвід функціонування референдної демократії — зі злетами і падіннями та спробами використати референдуми в політичних іграх. Цей досвід потребує глибокого вивчення, причому і його реальний зміст, і «втрачені можливості» — процеси, що мають прихований (латентний) характер. Після Революції Гідности майбутнє референдної демократії може бути лише проевропейським, оскільки Україна офіційно обрала курс евроінтеґрації. Країні потрібна европейська модель такої демократії, що задовольнила би потреби і запити громадянського суспільства. Воно ж сьогодні гостро реаґує на спроби будьяких сил обмежити права народу як єдиного джерела влади в державі, що встановлено статтею 5 Конституції України.
Тепер в Україну прийшла нова революція, і на вулиці в центрі Києва знову вийшли тисячі людей, вимагаючи реформ, знищення урядової корупції, а також більш тісних зв’язків з Європейським Союзом. Сольчаник відчув, що його місце — серед протестувальників у Києві. Двадцятого лютого стало його четвертою «подорожжю» на революцію, яка виявилася останньою. За кілька годин після прибуття до Києва снайперський вогонь убив Сольчаника разом із десятками інших протестувальників. Він став одним із Героїв Небесної Сотні — більш ніж ста протестувальників, убитих у Києві в січні-лютому 2014 року. Ці вбивства завершили 22-річний період здебільшого ненасильницької політики в Україні й перегорнули нову драматичну сторінку в її історії. Тепер демократію, здобуту мирним шляхом в останні дні Радянського Союзу...

Сторінки79