Всі матеріяли сайту Коментарі Блоґи Статті часопису «Критика» Статті проєкту «Критичні рішення» Книжкові рецензії Події та оголошення Новинки видавництва «Критика»
Увійти через Facebook
Дослідження, результати якого представлено у виданні, мало на меті з’ясувати особливості участи жінок у воєнних діях у зоні АТО, виявивши можливі успіхи та проблеми їхньої інтеґрації до війська. Праця містила кабінетне дослідження ґендерних аспектів Збройних сил України (аналіз статистичних даних про залученість жінок до військових структур, огляд законодавства) та експертні інтерв’ю, аналіз медійної репрезентації жінок в АТО, етнографічне дослідження (спостереження за жінками і чоловіками в зоні бойових дій) і розгляд юридичних аспектів участи жінок у воєнних діях на сході України.
Книжка Романа Подкура є черговим виданням із серії «Студії з регіональної історії: Степова Україна», яку започаткував Інститут історії України НАН України. Автор, фахівець з історії спецслужб і тоталітарного режиму колишнього СРСР, актуалізував проблему «Великого терору» у розпал репресій 1930-х років у промисловому Донбасі. «Великий терор», на думку Подкура, є одним із піків політики «сталінської соціяльної інженерії». Тема тривалий час (до розпаду СРСР) була під грифом «цілком таємно», і лише наприкінці XX століття поступове розсекречення документів КҐБ дало можливість науковцям порушити...
Книжку написано в руслі повернення сходу України до українського історичного наративу, що в останні роки викликало чимало дискусій та контроверсій. Праця Станіслава Кульчицького і Лариси Якубової характерна комплексним підходом до вивчення генези Донбасу як невіддільної частини України.Про виняткову роль реґіону в українській та світовій історії влучно сказано у передньому слові академіка Валерія Смолія: «…нині Донбас — це не лише зона найгострішого в історії України конфлікту, це — оптика, яка унаочнює фатальні помилки української та радянської влади». У «Вступі» автори звертаються до...
Мемуари митрополита УГКЦ, патріярха, науковця і релігійного діяча Йосифа Сліпого з’явилися у 1963–1964 роках, коли після звільнення з радянських концтаборів він надиктував їх секретареві о. Іванові Хомі. Існування спогадів, автор яких свідчить про основні події свого життя до звільнення у 1963 році, довгий час не афішувалося, і про них знало вузьке коло осіб. Спогади написано в одному стилі, але різним калібром. Від локально-приватного характеру до ширшого контексту державних і церковних справ митрополит переходить приблизно з початком Другої світової війни. Автор небагатослівний.
За цьогорічною традицією соціогуманітарних видань у першому спареному числі часопису першу рубрику присвячено ювілеєві Михайла Грушевського. Ориґінальні матеріяли про науковця подають дослідники з Києва та Одеси. Ростислав Конта (Київ) аналізує реґіонально-історичні дослідження Грушевського в оцінці істориків декількох поколінь, які вивчали його спадщину. Про постать історика як людини і науковця
У Російській імперії парламентські структури було запроваджено чи не найпізніше на европейському континенті. Російський парламент утворився внаслідок низки реформ другої половини XIX століття та компромісу царської влади й соціяльних станів і груп, що стали активними політичними гравцями на початку XX століття, особливо після Російської революції 1905 року (за часів правління московських царів кінця XVI — XVII століття його історичним аналогом була Державна дума). Володимир Милько вперше в українській історіографії порушує питання про українських парламентарів у Державних думах Російської...
Автори монографії, яку редактори означують радше як структурно й тематично згруповані нариси, відійшли від традиційного висвітлення лише політичного розвитку України, поклавши в основу викладу концепції трьох українських революцій, їхніх передумов, реалій та наслідків. Праця має сім розділів, а замість висновку підсумовано події 2014–2016 років.
Протягом значної частини ранньомодерної доби реґіон, який пізніше став українським Донбасом, був «нічийною» територією, за яку змагалися Московська держава, Річ Посполита й Османська імперія з Кримським ханством. У контексті зіткнення великих держав зацікавлення Гетьманщини й Запорожжя цими землями та їхня колонізація, яку здійснили українці, є малопомітними і, на жаль, майже невивченими. Тому невеличка книжка київського дослідника Тараса Чухліба, присвячена козацькому минулому Донеччини та Луганщини, є цікавою й актуальною.
Книжка колективу науковців з Інституту історії України та університетів Дніпра, Львова, Одеси й Харкова є частиною видавничого проєкту «Історія без цензури». Упорядником видання, як і інших книжок серії, є Кирило Галушко з Інституту історії України. Серія покликана донести історію України до широкого загалу в науково-популярному стилі (утім, суто науковому за викладеним матеріялом).
Окрім традиційних рубрик, число містить розділ «До 100-річчя від дня народження Петра Тронька», що вшановує засновника Всеукраїнської спілки краєзнавців та ініціятора відродження у 1993 році часопису «Краєзнавство».
Зустріч із Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу українського перекладу видання "Штетл. Золота доба єврейського містечка" 30 січня 2019 року. Організовано спільно з Українським центром вивчення історії Голокосту. Модератори - Анатолій Подольський та Андрій Мокроусов.
16-го жовтня у приміщенні Центру польських та европейських студій Києво-Могилянської академії відбулася зустріч-дискусія з нагоди виходу українського перекладу книжки Сергія Плохія «Царі та козаки. Загадки української ікони». Окрім автора, участь в обговоренні взяли перекладачка книжки, історикиня Тетяна Григор’єва, викладачки катедри історії НаУКМА Наталя Яковенко та Катерина Диса.
24 січня 2019 року в офісі програми ім. Фулбрайта в Україні відбулася зустріч із проф. Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу в світ українських видань його книжок «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» (Критика, 2018) і «Штетл: золота доба єврейського містечка» (Критика, 2019).
