Всі матеріяли сайту Коментарі Блоґи Статті часопису «Критика» Статті проєкту «Критичні рішення» Книжкові рецензії Події та оголошення Новинки видавництва «Критика»
Увійти через Facebook
Дослідження політики військової цензури на українських землях Російської імперії в період Першої світової війни (в автора — Великої війни) набуває значення з огляду на сучасну гібридну війну Росії проти України, як наголосив у вступному слові відповідальний редактор видання Олександр Реєнт. Олександр Кирієнко зазначає в передмові, що, попри певні розробки і напрацювання у цій тематиці сучасників подій та радянських і російських науковців, в Україні ця тема постає чи не вперше. Тому автор вводить до наукового обігу чимало нових документів.
У монографії розглянуто вельми парадоксальний феномен останньої декади існування імперії Романових: широке долучення до українського національного життя раніше вірнопідданчої проімперської правиці – зокрема, чорносотенців, православних радикалів, лоялістів-«октябристів» та інших консерваторів українського (насамперед волинського) походження – і участь цих «новонавернених» у розбудові національних інститутів і творенні проукраїнського дискурсу. Спираючись на широку джерельну базу, дослідники підважують усталені стереотипи щодо історії українського руху і демонструють, що на початку ХХ століття
Книжку з пера чільної дослідниці ранньомодерної історії України присвячено колоритній постаті найпопулярнішого на руських теренах церковного письменника другої половини XVII століття Йоаникія Ґалятовського. Авторка окреслює витоки новочасного «інтелектуального повсякдення» в Україні й показує універсальний характер і водночас історичну специфіку тих прикмет «самости», що виразно оприявнились у барокову добу «київської відкритости» й «витворили обличчя нової української культури».
Задум створити «розмовник» виник іще в серпні 2014 року. У центрі уваги – дев’ять портретів «найконтроверсійніших» постатей української та російської історії від князя Володимира до Степана Бандери. Кожен розділ написано у співавторстві двох істориків – з України та Росії. Перед авторами стояло завдання «відділити наукові знання від нашарувань політичної мітології і напрацювати єдиний, несуперечливий і безконфліктний образ минулого для сучасних Росії та України».
Видавництво «Критика», Інститут Критики, Центр польських та европейських студій імені Єжи Ґедройця Національного університету «Києво-Могилянська академія» провели обговорення монографії Климентія К. Федевича і Климентія І. Федевича «За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905–1917 роки)».
Зустріч із Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу українського перекладу видання «Штетл. Золота доба єврейського містечка» 30 січня 2019 року. Організовано спільно з Українським центром вивчення історії Голокосту. Модератори - Анатолій Подольський та Андрій Мокроусов.
16-го жовтня у приміщенні Центру польських та европейських студій Києво-Могилянської академії відбулася зустріч-дискусія з нагоди виходу українського перекладу книжки Сергія Плохія «Царі та козаки. Загадки української ікони». Окрім автора, участь в обговоренні взяли перекладачка книжки, історикиня Тетяна Григор’єва, викладачки катедри історії НаУКМА Наталя Яковенко та Катерина Диса.
24 січня 2019 року в офісі програми ім. Фулбрайта в Україні відбулася зустріч із проф. Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу в світ українських видань його книжок «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» (Критика, 2018) і «Штетл: золота доба єврейського містечка» (Критика, 2019).
