Навіґація за темамиЯк користуватись

Будь-яка історична ситуація містить і особливі, і універсальні елементи. Робота історика полягає в тому, щоб відокремити особливе від універсального та зрозуміти співвідношення між ними. Жодний момент часу ніколи не є точнісінько такий самий із будь-яким іншим, так само як жодна людина не є точною копією іншої. Та існують речі, які ми дізнаємося з минулого про людську природу: наприклад, ми дізнаємося, наскільки швидко люди можуть унормувати те, що раніше вважали за ненормальне. Ми дізнаємося про те, як речі, що їх люди вважали за абсолютно немислимі, можуть стати новою нормою лише за декілька місяців. Ми дізнаємося, що більшість людей у більшості випадків поводитимуться так, як диктує ситуація, в якій вони перебувають.
До третього (2013) і четвертого (2015) видання «Історії з грифом “Секретно”…» В’ятрович написав досить розлогий вступ. Цікаво, що цей текст у всіх трьох виданнях мало відрізняється за змістом. У виданні 2015 року було додано інформацію про революційні події в Україні наприкінці 2013-го — на початку 2014 року та бойові дії на Донбасі у 2014–2015 роках. Як і 2013-го, через два роки В’ятрович стоїть на позиції того, що зовнішні і внутрішні сили в Україні «нав’язують» Україні свою версію історії та експлуатують «старі історичні міфи». При цьому автор не пояснив, кого саме він має на увазі: Росію чи країни Заходу, дуже незадоволені ющенківською політикою пам’яті (особливо щодо героїзації діячів ОУН). Окрім того, В’ятрович зовсім не дає тлумачення слову «міт». Тексти написано в стилі грубого...

Сторінки16