Навіґація за темамиЯк користуватись

Лютий 2015
Київ: Критика, 2015.
Авторизований переклад здійснено за виданням: Serhii Plokhy, The Origins of the Slavic Nations: Premodern Identities in Russia, Ukraine, and Belarus (Cambridge University Press, 2006). Переклали з англійської Микола Климчук (Передмова, Вступ, розділи 1–4) і Тарас Цимбал (розділи 5–8, Висновки).

Книжку одного з найавторитетніших фахівців з історії Центрально-Східної Европи, очільника катедри ім. Грушевського й Українського наукового інституту Гарвардського університету професора Сергія Плохія присвячено питанню про історичні корені сучасних українців, білорусів і росіян. Зіперта на вельми широкій джерельній базі та зосереджена передусім на колізіях змагань за «руську спадщину» й на аналізі домодерних групових ідентичностей східних слов’ян, спільного і відмінного в їхніх культурах, історичних мітах, ідеологіях, візіях себе та інших тощо.

Україні належить ключова роль у конструюванні традиційної, себто імперської російської ідентичности. Тож цілком імовірно, що й конструювання нової, неімперської, справді національної російської ідентичности теж великою мірою залежить від України – від рівня її емансипації з російського проєкту, випадання з російської ментальности й ідентичности. «Конструювання українців як деконструювання совєтів» може справді виявитися mission impossible. Але це єдиний шанс не лише самим стати повноцінною европейською нацією, а й повернути Росію з імперських марень до реальности і, можливо, спонукати її піти тим самим шляхом, що й Україна. Гіпотетичний вступ України до ЕС і НАТО може бути справжнім шоком для більшости росіян, але це чи не єдиний спосіб змусити їх відмовитися від імперської ідентичности.
Історія імперії є в Росії напрочуд свіжою дисципліною, а її майбутнє видається у глобальному масштабі - в перспективі дебатів над амбіцією та позиціями сучасних Сполучених Штатів чи також над можливою еволюцією Европейського Союзу - надалі відкритим. Це, поза сумнівом, підживлює зацікавлення «імперіяльною» проблематикою, водночас роблячи її - як ми також намагалися показати - не вільною від політичних підтекстів. На зламі 1980-х і 1990-х років, коли розпад Совєтського Союзу став очевидним, «Імперіологія» стала останнім криком моди, дослідники почали віднаходити тяглість імперських структур між царською Росією та СССР, та розмірковувати про стосунки між трьома великими «гравцями» історичної драми XX століття: імперією, комунізмом і націями (націоналізмами).