Навіґація за темамиЯк користуватись

Єврейська національна меншина, яка замешкувала терени Другої Речі Посполитої, була найбільшою в Центрально-Східній Европі і становила, за даними перепису 1921 року, 2,8 млн осіб — 10,4% від усього населення Другої Речі Посполитої. Зокрема, на північно-східних прикордонних землях вона складала 10,6% від загальної чисельности; на колишній підавстрійській частині польських земель — 9,7%, підросійській — 15,5%, пруській — 1,7% (у 1921 році, а за даними перепису 1931 року — 3,11 млн осіб; однак супроти загальної чисельности країни частка єврейського населення знизилась до 9,8% через низку причин). Саме тому відроджена Річ Посполита стала поліетнічною та поліконфесійною державою, а також отримала у «спадок» від країн-метрополій низку міжетнічних антагонізмів...
До третього (2013) і четвертого (2015) видання «Історії з грифом “Секретно”…» В’ятрович написав досить розлогий вступ. Цікаво, що цей текст у всіх трьох виданнях мало відрізняється за змістом. У виданні 2015 року було додано інформацію про революційні події в Україні наприкінці 2013-го — на початку 2014 року та бойові дії на Донбасі у 2014–2015 роках. Як і 2013-го, через два роки В’ятрович стоїть на позиції того, що зовнішні і внутрішні сили в Україні «нав’язують» Україні свою версію історії та експлуатують «старі історичні міфи». При цьому автор не пояснив, кого саме він має на увазі: Росію чи країни Заходу, дуже незадоволені ющенківською політикою пам’яті (особливо щодо героїзації діячів ОУН). Окрім того, В’ятрович зовсім не дає тлумачення слову «міт». Тексти написано в стилі грубого...
Аналізуючи програму «Солідарности», треба пам’ятати, що вона не орієнтувалася на те, щоби перебрати на себе владу. Тому слабшим був імпульс, який схиляв би до розвитку її програмної думки – чому не сприяли, зрештою, й умови. Треба пам’ятати, що в формулюванніці .їдумки брали участь малодосвідчені в цій царині люди, якщо навіть, у випадку деяких осіб, це були люди надзвичайно розумні й освічені. Треба пам’ятати, що бачення комунізму як накинутого з СССР, котрий домінував над Польщею, полегшувало мобілізацію руху без чітко сформульованих програм. Чужий приніс деспотизм, а отже, усунення чужого спростить, хоч якоюсь мірою, звільнення від деспотизму – своєю чергою, піднесення рівня демократії прирівнюється до діяльности на користь визволення народу.

Сторінки4