Навіґація за темамиЯк користуватись

«Навздогінна революція» є нічим іншим, як одним із описів навздогінної модернізації – великого західного проєкту, який, із огляду на певні історичні та соціяльно-політичні обставини, не повністю вдався в цій частині Европи, що вимагає виправити ситуацію. Тож «оксамитові» революції, «кольорові» революції, український Евромайдан у цьому дискурсі сприймаються як події, що мають скориґувати фундамент суспільства, відповідно до ліберально-демократичних ідеалів. Здавалося б,так і є. Адже гаслами цих революцій є свобода й утвердження демократичної політичної культури. Але проблема в тому,що під маскою того, кого слід «наздогнати»,ховається неоліберальна глобальна логіка, яка претендує на універсальність своїх цінностей і тим самим відмовляє учасникам цих революцій у тому,що вони свідомі своїх дій
Чи стане Крим найновішим членом Союзу невизнаних пострадянських держав (офіційна назва звучить краще: Співдружність за демократію та права народів), до якого вже входять Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія й Нагірний Карабах? Я займаюся передовсім Україною та Росією, проте свого часу досліджувала й непрозорі зв’язки між внутрішньою та зовнішньою політикою у невизнаних державах. Доля (і ґрант від ЄС) привели мене до Придністров’я. Робота в цьому реґіоні, дослідження його енергетичного сектору і зв’язків між сепаратизмом і збагаченням еліт дають мені змогу припустити: така модель нічого доброго Криму не віщує. Можливо, перетворення Криму на невизнану державу не віщує нічого доброго і Росії. Воно створило б небажаний прецедент територіального сепаратизму, якого так боїться сама Москва.

Сторінки7