Навіґація за темамиЯк користуватись

Романтизм об’єктивно є явищем складним, багатогранним, широким. Тому як теоретична і як історико-літературна проблема він завжди привертав пильну увагу, спокушав уми сильні й блискучі. Радянському літературознавству він завдав великого клопоту: в намаганні приборкати, «приручити» цю напрочуд непокірну стихію то умовлялися, що соцреалізм — це синтез реалізму та романтизму, то доходили висновку, що реалізм і романтизм є два різні типи творчості, які, проте, взаємодіють між собою як перетворювальне й відтворювальне начала. В кожного визначного поета-романтика належало шукати й підкреслювати тенденції переборювання романтизму на користь реалізму, — аж поки виявлялося, що, звичайно ж, він прямував саме в цей бік, і навіть вельми успішно.
Утім, «Коханців Юстиції», як і попередні тексти Юрія Андруховича, можна читати в декількох режимах. Хочете цікаве авантюрне читво, що потішить не лише тому, що «горор, містика, саспенс», а й тому, що це наш (у плані атмосфери, локусу і «щось мені дід про це розказував») «горор, містика, саспенс», читайте від будь-якого розділу. Хочете розважитися, читайте з будь-якої сторінки. Андруховичеві герої, тужачи, як і в попередніх авторових текстах, за високою культурою, умовно кажучи — оперою, існують, як правило, в масовій карнавальній комедії дель-арте. Хочете отримати інтелектуальну насолоду, читайте з будь-якого речення. Фірмові Андруховичеві перелічування-нанизування з несподіваними провалюваннями чи здійманнями в інші історичні, політичні, культурні реальності нікуди не поділися.
Постать Володимира Винниченка (1880–1951), відомого письменника і політика, здається особливо цікавою, щоб говорити про різні моделі поведінки в час революції та про амбівалентність Української національної революції загалом. Саме Винниченко — заступник голови Центральної Ради, член Малої Ради, голова Генерального Секретаріяту, голова Директорії УHP — засвідчив глибинні опозиції цієї революції, соціяльні, національні, психологічні та моральні. Як талановитий письменник він зафіксував, з одного боку, відмінності інтересів різних груп, осіб і партій, які брали участь у цій революції. А з другого боку, він залишив чимало документів особистого характеру, прописавши у щоденникових записах і художніх творах внутрішню біографію лідера національної революції.

Сторінки14