Навіґація за темамиЯк користуватись

Єврейська національна меншина, яка замешкувала терени Другої Речі Посполитої, була найбільшою в Центрально-Східній Европі і становила, за даними перепису 1921 року, 2,8 млн осіб — 10,4% від усього населення Другої Речі Посполитої. Зокрема, на північно-східних прикордонних землях вона складала 10,6% від загальної чисельности; на колишній підавстрійській частині польських земель — 9,7%, підросійській — 15,5%, пруській — 1,7% (у 1921 році, а за даними перепису 1931 року — 3,11 млн осіб; однак супроти загальної чисельности країни частка єврейського населення знизилась до 9,8% через низку причин). Саме тому відроджена Річ Посполита стала поліетнічною та поліконфесійною державою, а також отримала у «спадок» від країн-метрополій низку міжетнічних антагонізмів...
Аби зрозуміти становище українських земель у контексті західноевропейської політики початку ХХ століття, варто звернутися до праці «Рік 1918. Київ» Дмитра Донцова — фігури, безумовно, значущої для України. Особливість книжки полягає в тому, що вона не є суто мемуарним джерелом, позаяк це не спогади, а передовсім щоденникові нотатки, нерідко писані, як зазначає автор, «уночі, похапцем, що зумовив тодішній скажений темп життя». А темп справді був прискорений, пов’язаний із державотворчими процесами та складними міждержавними відносинами: проголошенням незалежности, війною із РСФРР, перебуванням консула США Дуґласа Дженкінса в Києві (грудень 1917–1918), визнанням незалежности України з боку Франції (21.12.1917–03.01.1918), визнанням України з боку Великої Британії (23.12.1917–5.01.1918)...
Чому ж більшовицький державний переворот у Петрограді, проти якого виступав майже весь політичний клас Росії і навіть деякі більшовики, відбувся настільки безперешкодно? Аби нам легше було відповісти на це запитання, варто провести паралель з іншою подією, що також мала незворотні наслідки, а саме — із захопленням влади, яке здійснили націонал-соціялісти у Німеччині 1933 року. Воно також відбулося майже безперешкодно, мабуть, навіть рівніше, ніж захоплення влади в Росії більшовиками. Націонал-соціялісти, на відміну від більшовиків, мали сильних спільників — німецьких консерваторів, які контролювали чимало ключових позицій у Ваймарській республіці та практично передали владу до рук НСРПН. Консерватори передали державу, яку вони мали захищати, її непримиренним ворогам.

Сторінки3