Навіґація за темамиЯк користуватись

Під час революції на Майдані творили митці всіх мастей. Чимало культурних проєктів, що виникли на тлі протестів, мали форму співтворчости. Найвідоміші з них відбувалися в Українському домі та бібліотеці Майдану. Роблячи свій внесок у публічне мистецтво Майдану, львів’янин Володимир Свачій спорудив полотно-стіну, що набула значення публічного форуму для візуального висловлювання. Свачій створив місце та засоби для громадських обговорень, що спонтанно набули візуальної форми — за прикладом інших знаменитих стін, зокрема стіни Ленона у Празі. Чимало людей залишили тут написи різними мовами та малюнки. Найчастіше йшлося про українську символіку: козаків і портрети Шевченка, інтернаціоналістичні та патріотичні гасла, як-от «Слава Україні» і «Любіть Україну».
Мар, Бодуен та Кримський не належали до однієї лінґвістичної школи і дотримувалися доволі різних лінґвістичних поглядів. Наше завдання не зводиться до того, щоб показати очевидний «зовнішній» вплив ідеологічних чинників (наприклад, захисту прав «малих націй») на специфіку того, як вони ставили «внутрішні», суто наукові завдання. Набагато цікавіше і важливіше простежити зворотний процес: до кінця ХІХ століття самі наукові принципи й пізнавальні настанови вже досить жорстко задавали загальні формати соціяльного пізнання та дії (тут можна апелювати до положення німецького історика Лютца Рафаеля про обнаучування соціяльного у добу пізнього Модерну).
Тема «фашистів» у контексті українсько-російського конфлікту має два виміри: умовно «реальний» і умовно «медійний». Гадаю, дуже важливо їх розрізняти. Інформаційні стратегії, що відіграли свою роль, коли готувався ґрунт для російського вторгнення і його пропаґандистського висвітлення, потребують окремого аналізу. В цій праці я зосереджуся на «реальному» вимірі проблеми, але не забуватиму про «інструменталізацію» образу «фашистів» під час пропаґандистських кампаній та її роль у ескалації конфлікту (зокрема на ранній стадії). Навіть без прямого наміру, просто звертаючи увагу на певні теми й нехтуючи решту, обираючи проблематику сюжетів та героїв інтерв’ю, розставляючи акценти й формуючи уявлення авдиторії, тобто, кажучи інакше, створюючи наратив, у ситуації конфліктів...

Сторінки18