Навіґація за темамиЯк користуватись

Кримський іще 1918 року, за часів гетьманату Скоропадського, сформулював у начерках до завдань Академії наук, що створювалася у Києві, доволі широке розуміння історії України, що містило східний компонент і обмежувало виняткову прероґативу славістики. Як підкреслював Кримський, стародавня історія теперішньої Росії була місцем життя різних східних народів, і перед українською наукою стояла низка завдань, що очікували на планову розробку. Іраністика, тюркознавство та арабістика (на арабістиці робився особливий наголос) — без цих трьох наук всебічна, позбавлена однобокости історія українства неможлива; без них зяючі лакуни будуть неминучі у самій україністиці.
Під час революції на Майдані творили митці всіх мастей. Чимало культурних проєктів, що виникли на тлі протестів, мали форму співтворчости. Найвідоміші з них відбувалися в Українському домі та бібліотеці Майдану. Роблячи свій внесок у публічне мистецтво Майдану, львів’янин Володимир Свачій спорудив полотно-стіну, що набула значення публічного форуму для візуального висловлювання. Свачій створив місце та засоби для громадських обговорень, що спонтанно набули візуальної форми — за прикладом інших знаменитих стін, зокрема стіни Ленона у Празі. Чимало людей залишили тут написи різними мовами та малюнки. Найчастіше йшлося про українську символіку: козаків і портрети Шевченка, інтернаціоналістичні та патріотичні гасла, як-от «Слава Україні» і «Любіть Україну».

Сторінки17