Навіґація за темамиЯк користуватись

«Чи справді ми опинилися на межі й готові погодитися, що вищий розум – це просто ґротескна помилка матінки-природи?» – запитав американський лінгвіст Ноам Чомскі слухачів своєї лекції, прочитаної в листопаді 2001 року. Звісно, що ні, з готовністю відповідаємо ми. Оскільки питання справжности вкотре втратило свою актуальність на черговій межі століть. Тому до трьох найбільших загроз, що їх називає Чомскі (швидкого поширення засобів масового знищення, формування міжнародної спільноти панівними державними та приватними владними структурами світу та дедалі більшої забруднености довкілля – тобто до всього того, що хибно називають глобалізацією), як до трьох вічних китів, на яких усе ще тримається світ, незважаючи на вересневі спроби його розхитати.
Свобода, як її розуміли ліві, перетворилася на зашморг, який придушив Європу так міцно, що вона хрипить, бідна, затиснута між ордами жадібних чужинців-нероб, які свідомо хочуть підкорити європейців, та ордами збільшовиченої назавжди Росії, котра нависає над крихкими європейськими кордонами з "Іскандерами" та іншим ядерно-ракетним непотребом. Британський (та й не тільки – в Нідерландах теж запахло паленим) обиватель налякався. Причини цих негараздів він зрозуміти не спроможний, а тому звернувся по допомогу до популістів. Популісти «правими» не бувають. Вони всі – «ліві», попри деякі зовнішні ознаки. Гітлер був таким же лівим, як і Сталін, а Фарадж є таким же лівим, як і Корбін. Закликавши наляканих людей голосувати проти ЄС як першопричини погіршення життя, вони свідомо брехали, бо...

Сторінки5