Навіґація за темамиЯк користуватись

Тепер в Україну прийшла нова революція, і на вулиці в центрі Києва знову вийшли тисячі людей, вимагаючи реформ, знищення урядової корупції, а також більш тісних зв’язків з Європейським Союзом. Сольчаник відчув, що його місце — серед протестувальників у Києві. Двадцятого лютого стало його четвертою «подорожжю» на революцію, яка виявилася останньою. За кілька годин після прибуття до Києва снайперський вогонь убив Сольчаника разом із десятками інших протестувальників. Він став одним із Героїв Небесної Сотні — більш ніж ста протестувальників, убитих у Києві в січні-лютому 2014 року. Ці вбивства завершили 22-річний період здебільшого ненасильницької політики в Україні й перегорнули нову драматичну сторінку в її історії. Тепер демократію, здобуту мирним шляхом в останні дні Радянського Союзу...
Провладна Партія справедливости і розвитку (ПСР, турецькою – Adalet ve Kalkınma Partisi, АКР), яку очолює нинішній президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоґан, звинуватила в заколоті послідовників відомого турецького проповідника й богослова Фетхулаха Ґюлена, який нині мешкає в Пенсильванії. Релігійна організація Ґюлена та Партія справедливости і розвитку довгий час (від 2002 року, коли ПСР прийшла до влади) виступали єдиним фронтом задля досягнення спільної мети. Однак 2013 року після гучного корупційного скандалу та розгону демонстрацій у парку Ґезі політичні шляхи лідерів розійшлися. Відтак очільники провладної партії проголосили прихильників Ґюлена «п’ятою колоною» та «паралельною державою», що прагне збаламутити народ і скинути уряд...
Іронія в тому, що перемога демократії призведе до запровадження в країні авторитарного контролю. Протягом минулих декількох місяців Ердоґан широко пропаґує створення нової конституції з підтримкою президентської форми правління. Тепер у нього в руках є іще один арґумент: лише така система здатна захистити країну від ворожих сил. Не виключено, що найближчим часом влада спробує винести новий проєкт конституції на референдум, і спроба перевороту стане приводом до встановлення авторитарного режиму. Турецька демократія вистояла у військовому протистоянні, але тепер її збереження цілком залежить від Ердоґана. На додачу, ці події можуть змінити зовнішній курс країни і віддалити її від Заходу.

Сторінки15