Навіґація за темамиЯк користуватись

Напруга між візіями Заходу та Росії щодо нового порядку в Европі існувала від найперших днів епохи після «холодної війни». Захід зосереджувався на поширенні демократії, логічним наслідком чого було розширення ЕС та НАТО. Росія ж наполягала на збереженні своєї ролі як великої потуги та реґіонального гегемона. Полем битви стала Україна через свою першочергову значущість для Росії. Але Захід не міг здати Україну Росії, не зрадивши своїх зобов’язань щодо демократії та свободи вибору. Інакше кажучи, демократія почала змішуватися з геополітикою, і Помаранчева революція зробила це очевидним. «Кольорові революції» як інструмент поширення демократії становили загрозу не лише визначеній сфері інтересів Росії, а й її власній політичній моделі, і путінському режимові зокрема.
Мета Спільного всеосяжного плану дій — зупинити розробку ядерної зброї в Ірані. У разі повної його реалізації фізичні обмеження й заходи перевірки в рамках цієї комплексної ядерної угоди не даватимуть Іранові змоги виробляти розщеплювані матеріяли для ядерної зброї на заявлених ядерних об’єктах протягом щонайменше 10–15 років. Упродовж цього періоду запобіжні заходи плану дій, а також безперервна розвідувальна діяльність національних спецслужб підвищуватимуть імовірність викриття будь-яких спроб Ірану збудувати секретні об’єкти для виробництва розщеплюваного матеріялу, стримуючи Тегеран від подібних дій. Через 10–15 років фізичні обмеження на виробництво розщеплюваного матеріялу на заявлених об’єктах і більшість спеціялізованих заходів перевірки та примусових заходів втратять чинність.

Сторінки17