Всі матеріяли сайту Коментарі Блоґи Статті часопису «Критика» Статті проєкту «Критичні рішення» Книжкові рецензії Події та оголошення Новинки видавництва «Критика»
Увійти через Facebook
24 листопада 2012 року в Дніпропетровську відбулась подіюмна дискусія «Слова і речі: гуманітарне знання і природнича наука». Обговорення стосувалось основних гуманітарних аспектів технологічної модернізації: стилю життя, етики, людських потреб в винаходах та епістемологічних меж практичного застосування природничих наук.
Окреслюючи загальну мету, що об’єднує всі тексти збірника, керівник проєкту Леся Пізнюк у передмові зазначає, що авторам загалом ішлося про те, щоби «висвітлити актуальні, смислотворчі, подосі не вельми зауважувані змісти і форми, які з незаперечною певністю дають усі підстави говорити про ориґінальність української літературно-естетичної думки, її своєподібний внесок у духовно-інтелектуальний досвід століття».
Подвійне травнево-червневе число «Польська фабрика ідей. Европейський досвід» досліджує новітній европейський статус Польщі, для якої Европа – це насамперед її найближчий західний сусід Німеччина. Стосунки та взаємовпливи двох країн – предмет аналізу у переважній більшості вміщених матеріялів. Пьотр Бурас пише, що протягом десятиліть польський погляд на Німеччину був фаталістичним («Кінець фаталізму: Польща, Німеччина та інша Европа»).
Книжку Жана Бодріяра можна проінтерпретувати як своєрідну діягностику культурної, соціяльної, політичної катастрофи сучасности. Це передусім катастрофа смислу. Хоча ми не маємо певности, чи ця катастрофа вже сталася, а чи лише чекає на нас.
У березні 2008 року у Москві за ініціятиви редакції журналу «Новий літературний огляд» відбулася чергова щорічна конференція, так звані Банні читання (жартівлива назва, що походить від старого місця розташування редакції у Банному провулку, стала безперечною науковою «маркою якости»). Тема – «“Революція, дана нам у відчуттях”: антропологічні аспекти соціяльних і культурних трансформацій».
Більшу частину матеріялів 21-го числа часопису «Дух і літера» присвячено постаті письменника Васілія Ґроссмана. Статті українських і французьких авторів демонструють різні варіянти осмислення його творів, пізнавального й етичного потенціялу його спадщини.
Бути людиною – щось нібито очевидне і самозрозуміле. А проте людина не полишає міркувати над людським єством. Зла вона чи добра зі своєї природи? Раціональна чи ірраціональна? Тим часом сьогодення спонукає творити новий світогляд, який не дасть загубитися серед новітніх тенденцій інформаційного суспільства. Тож філософ Мирослав Попович береться сформулювати погляд на цінності сучасного соціюму. І вибирає для цього тон, який йому бачиться найвідповіднішим: не академічна монографія, не ідеологічний маніфест, радше – нариси.
«Записки Наукового товариства імені Шевченка» – найстаріше періодичне наукове видання України. Від часу відновлення НТШ у Львові в 1990 році щороку (і завжди під редакцією Олега Купчинського) виходять два томи «Записок», періодично присвячені історії, археології, філософії, філології, етнографії та фольклору, образотворчому та ужитковому мистецтву, театрознавству.
Зустріч із Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу українського перекладу видання «Штетл. Золота доба єврейського містечка» 30 січня 2019 року. Організовано спільно з Українським центром вивчення історії Голокосту. Модератори - Анатолій Подольський та Андрій Мокроусов.
16-го жовтня у приміщенні Центру польських та европейських студій Києво-Могилянської академії відбулася зустріч-дискусія з нагоди виходу українського перекладу книжки Сергія Плохія «Царі та козаки. Загадки української ікони». Окрім автора, участь в обговоренні взяли перекладачка книжки, історикиня Тетяна Григор’єва, викладачки катедри історії НаУКМА Наталя Яковенко та Катерина Диса.
24 січня 2019 року в офісі програми ім. Фулбрайта в Україні відбулася зустріч із проф. Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу в світ українських видань його книжок «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» (Критика, 2018) і «Штетл: золота доба єврейського містечка» (Критика, 2019).
