Всі матеріяли сайту Коментарі Блоґи Статті часопису «Критика» Статті проєкту «Критичні рішення» Книжкові рецензії Події та оголошення Новинки видавництва «Критика»
Увійти через Facebook
Окреслюючи загальну мету, що об’єднує всі тексти збірника, керівник проєкту Леся Пізнюк у передмові зазначає, що авторам загалом ішлося про те, щоби «висвітлити актуальні, смислотворчі, подосі не вельми зауважувані змісти і форми, які з незаперечною певністю дають усі підстави говорити про ориґінальність української літературно-естетичної думки, її своєподібний внесок у духовно-інтелектуальний досвід століття».
Подвійне травнево-червневе число «Польська фабрика ідей. Европейський досвід» досліджує новітній европейський статус Польщі, для якої Европа – це насамперед її найближчий західний сусід Німеччина. Стосунки та взаємовпливи двох країн – предмет аналізу у переважній більшості вміщених матеріялів. Пьотр Бурас пише, що протягом десятиліть польський погляд на Німеччину був фаталістичним («Кінець фаталізму: Польща, Німеччина та інша Европа»).
Книжку Жана Бодріяра можна проінтерпретувати як своєрідну діягностику культурної, соціяльної, політичної катастрофи сучасности. Це передусім катастрофа смислу. Хоча ми не маємо певности, чи ця катастрофа вже сталася, а чи лише чекає на нас.
У березні 2008 року у Москві за ініціятиви редакції журналу «Новий літературний огляд» відбулася чергова щорічна конференція, так звані Банні читання (жартівлива назва, що походить від старого місця розташування редакції у Банному провулку, стала безперечною науковою «маркою якости»). Тема – «“Революція, дана нам у відчуттях”: антропологічні аспекти соціяльних і культурних трансформацій».
Більшу частину матеріялів 21-го числа часопису «Дух і літера» присвячено постаті письменника Васілія Ґроссмана. Статті українських і французьких авторів демонструють різні варіянти осмислення його творів, пізнавального й етичного потенціялу його спадщини.
Бути людиною – щось нібито очевидне і самозрозуміле. А проте людина не полишає міркувати над людським єством. Зла вона чи добра зі своєї природи? Раціональна чи ірраціональна? Тим часом сьогодення спонукає творити новий світогляд, який не дасть загубитися серед новітніх тенденцій інформаційного суспільства. Тож філософ Мирослав Попович береться сформулювати погляд на цінності сучасного соціюму. І вибирає для цього тон, який йому бачиться найвідповіднішим: не академічна монографія, не ідеологічний маніфест, радше – нариси.
«Записки Наукового товариства імені Шевченка» – найстаріше періодичне наукове видання України. Від часу відновлення НТШ у Львові в 1990 році щороку (і завжди під редакцією Олега Купчинського) виходять два томи «Записок», періодично присвячені історії, археології, філософії, філології, етнографії та фольклору, образотворчому та ужитковому мистецтву, театрознавству.
Настанова Томаса Ренча про те, що філософську (не емпіричну) антропологію не можна спланувати до- і позаетично, а водночас етика, позбавлена антропологічних передумов, має засадничі вади, – відображає загальне спрямування рефлексії над антропологічними засадами моралі, повороти в постекзистенціялістському дискурсі та розвитку комунікативної філософії на межі XX–XXI століть.
Тексти під загальною назвою «Вино і філософія» продовжують стратегію осмислення буденної культури у міркуваннях сучасних філософів, яких об’єднав під однією обкладинкою Стивен Гейзл. Книжка цілком органічно доповнює збірку статтей «Пиво і філософія» і повністю відтворює її логіку. Очевидно, що вино є не менш важливим складником людського буття. Це пояснюється практично вдвічі більшою кількістю текстів, що розбиті на шість повноцінних розділів.
Збірка статтей під назвою «Beer and Philosophy: The Unexamined Beer Isn’t Worth Drinking (Philosophy for Everyone)» з’явилася в західному культурному просторі 2007 року, а вже 2010-го український читач дістав змогу долучитися до осмислення непересічної книжки. Основна ідея праці полягає в тому, щоби зібрати під однією обкладинкою міркування броварів і філософів про пиво. Попри те, що титул оголошує упорядником Фрица Олгофа, справжнім «колекціонером» ідей є Стивен Гейлз.
Дискусія «Колізії модерної ідентичности і дух літератури» з нагоди виходу в світ українського видання книжки Йоханана Петровського-Штерна «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» відбулася 3 червня 2018 року на VIII Книжковому Арсеналі.
Видавництво «Критика», Інститут Критики, Центр польських та европейських студій імені Єжи Ґедройця Національного університету «Києво-Могилянська академія» провели обговорення монографії Климентія К. Федевича і Климентія І. Федевича «За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905–1917 роки)».
