Навіґація за темамиЯк користуватись

Три історично недавні події визначально впливають на розвиток міжетнічних відносин на Кримському півострові протягом останнього часу. Це масова репатріяція кримських татар від кінця 1980-х років, підвищення статусу реґіону від области до автономної республіки 12 лютого 1991 року та проголошення незалежної української держави 24 серпня 1991 року. Ці чинники кардинально змінили декілька важливих характеристик кримського суспільства: етнічний склад населення, місце міжетнічних відносин у суспільно-політичному житті Криму та, нарешті, владні відносини не тільки в адміністративному, але й у ширшому розумінні цього терміна. Йдеться про статус певної громади або суспільного прошарку як панівної або, навпаки, підпорядкованої групи, про розподіл матеріяльних та символічних ресурсів та інше.
Сучасне російське суспільство хворе на нетерпимість. Росія не може змиритися з утратою своєї колись найбільшої колонії – України. У російських націоналістів дуже небагато цивільної самосвідомости, зате дуже багато ураженої національної гордости й національного самолюбства. Така політика ідеологічного, культурного та історичного заперечення України сприяє в Росії поступовому переорієнтуванню української політики в бік Европи, а Росія, де відкрито й вільно продається антиукраїнська література, перетворюється на непривабливого партнера. Видаванням таких книжок російська еліта намагається компенсувати свої невдачі в розвитку російської ідеї, російської ідентичности. Але шлях культивування історичних образ на колишню колонію в колишній метрополії історично безперспективний.

Сторінки5