Навіґація за темамиЯк користуватись

Приїжджаючи у чуже, зовсім не знане мені місто, ловлю себе на думці, що ця зустріч, ці кілька днів просто призначені мені для пошуку слідів власної тимчасовости. Сьогодні це Ґранада, середньовічне нікараґуанське місто поміж вулканами й озером; і сьогоднішній ти – поміж сорок і п’ятдесят. Ти вимагаєш від Ґранади відвертости, наче ловиш за руку жінку, якій хочеш сказати кілька слів захоплення; і, як шолудивий пес із площі Незалежности, вигострюєш свої нюх і слух, щоби не помилитися, в якому саме місці з’явився і які саме слова потрібно сказати. У цьому тобі можуть допомогти вірші, але їх іще не написано, може, заради них ти прилетів до Ґранади? Може, для того, щоби відчути, що Ґранада – це місто твоєї втоми, місто твоїх собачих днів, місто зеленого кольору

Сторінки10