Навіґація за темамиЯк користуватись

Компанії десятиліттями намагаються знайти баланс між приватним і публічним робочим простором, який давав би змогу співпрацювати у найкращий можливий спосіб. Приватність традиційно визначали у фізичних термінах, але нам треба побачити її під іншим кутом. Приватність насправді означає здатність особи контролювати інформацію (яка інформація, особисту чи професійну, має бути відома іншим) і зовнішні подразники (будь-які чинники, як можуть відволікати). Приватність не перешкоджає співпраці, а може навіть підсилити її. Покращивши ситуацію з приватністю — надавши простори, де працівники можуть побути самі та відгородитися від відволікань, – ви збагачуєте та зміцнюєте колаборативну діяльність.
Ізраїльські управлінці почуваються комфортно, маневруючи на полях конкурентних битв, де їхні компанії перебувають у невигідному становищі. Більшість із них відбували службу як офіцери або на інших ключових ролях в Армії оборони Ізраїлю (ЦАГАЛ), його збройних силах, де мали безпосередній досвід складного маневрування у воєнних умовах. Ізраїльських офіцерів тренують розпізнавати і експлуатувати слабкості й сліпі зони супротивника, починати атаку тоді, коли її найменше очікують, і здійснювати її з максимальною потужністю, зорганізовувати таємні операції та вдаватися до хитрощів і лукавих ходів, аби захопити ворога зненацька. Ізраїльські компанії, що їх ми наводимо у цій статті як приклади, – застосовували чимало з цих маневрів на своєму шляху на глобальний ринок.
Соціяльно корисні проєкти транснаціональних фірм на ринках, де населення має переважно низькі доходи, мусять отримувати прибутки, щоб і далі мати доступ до корпоративних ресурсів, але працювати беззбитково складніше, ніж здається. Компанії можуть скористатися з «мапи можливостей», яку розробили автори, аби спланувати і запустити програми, націлені на низ піраміди, які відповідають їхнім спроможностям і фінансовим очікуванням. Мапа сортує проєкти за витратністю і складністю, аналізуючи два ключові виклики, пов’язані з продажами бідним споживачам: зміна споживацької поведінки і зміна способу виробництва і доставки товарів. Мапа може заохотити компанії відмовитися від занадто амбітних проєктів, які неможливо довго підтримувати, і почати з менших проєктів, що ґенерують сталі прибутки.
Центральне питання сучасної політичної економіки – не так розподіл багатств, як спосіб контролю над насильством, бо власність завжди можна відняти силою. Звісно, порушуючи при цьому права законних власників. Своєю чергою, за таких умов можливість збагачення є головним мотивом «власти», а особисті чи контрольовані можновладцями фінансові ресурси – головним способом її збереження. Хоча б тому «власть» та слабкі права власности є сторонами одної медалі. Відповідно, ті, хто здобув багатства за допомогою сили, не зацікавлені у зміцненні прав власности, натомість власники, що набули статки у чесний спосіб, кровно зацікавлені у приборканні «власти», тож є природними союзниками громадянського суспільства у цьому питанні. Але питання не просто у політико-економічному «розкладі сил».

Сторінки10