Навіґація за темамиЯк користуватись

До природних тенденцій системи належить безперестанне редукування ролі експертів, особливо в економічній, соціяльній і культурній політиці. Ґрона експертів толерують остільки, оскільки вони не претендують на жодні права в ухваленні рішень, але навіть у такій, суто дорадчій функції, їх, як учить досвід, толерують неохоче, в міру можливости ліквідуючи або замінюючи імітованими тілами, заздалегідь підібраними за критерієм політичного сервілізму. Надання експертам хоч якоїсь справді вагомої ролі в ухваленні рішень так само було би зменшенням обсягу влади владного класу. Тому безпорадність, влада некомпетентних, марнотратство суспільної енергії та матеріяльних засобів немовби вбудовано в механізм правління, і їх не можна вважати його тимчасовими дефектами, які можна усунути в майбутньому.
За опертя нинішній соціяльній системі править особливий культурно-антропологічний тип "совєтська людина", адаптована до тоталітарної системи, навчена існувати всередині корупційної держави, а отже - і самі механізми знижувальної адаптації. Сама наявність такого шару значень, уявлень і відповідних регуляторів поведінки передбачає відсутність еліти в значенні авторитетної групи, джерела інновацій чи підтримки взірця, тванистість суспільної свідомости й ритуалізм суспільного життя, наявність доволі примітивних способів підтримання цілісности – через повсякчасне продукування постатей "ворогів" (чеченських бандитів і терористів, НАТО, турецьких спецслужб, олігархів, фінансово-політичних кіл Заходу, продажних демократів тощо) та періодична потреба у вожді...

Сторінки2