Сімейна цінність: спогади мами ґея

ЦИТАТИ З ВИДАННЯ

Моя книжка оповідає, як воно – захищати, допомагати, протистояти насмішкам релігійних фундаменталістів і політичних протестувальників, не забувати про особисту відповідальність кожного за його ставлення до ЛҐБТ-спільноти. Це історія про дискримінацію, якої ґеї зазнають донині.

Я писала про те, як почувалася, коли син сказав мені, що він ґей, описувала власну реакцію, коли вперше побачила, як він цілує свого хлопця. Я написала про глибоко гомофобні часи, у які виросла. Я почала розкопувати родинні історії та дізналася про своїх двоюрідних прадідів – також ґеїв. Я дізналася більше про епідемію СНІДу і як вона змінила ситуацію зі спільнотою ЛҐБТ – лесбійок, ґеїв, бісексуалів і трансґендерів – у Північній Америці

Чимало країн приймають гомосексуальність як норму. В Канаді обоє моїх синів мають абсолютно рівні права та правовий статус. Один із них ґей, але я не потерпаю за його безпеку. Він може вільно ходити вулицею, тримаючи партнера за руку, може одружитися з коханою людиною так само, як його брат, одружений із жінкою. Мій син може всиновити дітей і мати повноцінну сім’ю.

Ця книжка – про долання страхів, що спіткали мене, страхів, породжених ставленням, закоріненим у глибоко гомофобному часі, на який припали моє шкільне навчання в 1960–1970-х роках і жахлива епідемія СНІДу 1980–1990-х. Вона про те, що я дізналася від інших батьків, членів ЛҐБТ-спільноти, правозахисників, істориків і власної родини. Вона про моє особисте зростання до публічної оборонниці ширшої ЛҐБТ-спільноти.