Зіткнення невігластв

Листопад 2001
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
106 переглядів

Про статтю Семюела Гантінґтона «Зіткнення цивілізацій?» заговорили одразу, щойно вона влітку 1993 року з’явилась у «Foreign Affairs». Гантінґтонові докази, що мали на меті обґрунтувати ориґінальне твердження про «нову фазу» у світовій політиці, яка настала після закінчення холодної війни, видавалися масштабними, зухвалими, навіть фантастичними.

Він вочевидь зважає на своїх суперників у політичному теоретизуванні, як-от Френсіса Фукуяму з його ідеєю про «кінець історії» та ще багатьох інших, хто вітав наступ глобалізму, трайбалізму та руйнування держав. Але Гантінґтон певен, що всі вони зрозуміли лише окремі аспекти нового періоду, натомість він сам збирається проголосити «головні, найважливіші аспекти глобальної політики на найближчі роки», отож рішуче заявляє:

Я припускаю, що засадничі причини конфліктів у новому світі не будуть ідеологічні чи економічні. Головною ознакою поділу людства й найбільшим джерелом сутичок буде культурна належність. Національні держави залишатимуться найвпливовішими суб’єктами світових подій, але найважливіші конфлікти у глобальній політиці відбуватимуться між націями та групами, що належать до різних цивілізацій.

...Лінії цивілізаційних розломів у майбутньому перетворяться на лінії протистояння.

Більшість арґументів на наступних сторінках побудовано на якихось невиразних поняттях, що їх Гантінґтон називає «цивілізаційною тотожністю» та «взаємодією між сімома або вісьмома [sic] головними цивілізаціями», віддаючи левову частку своєї уваги конфліктові між двома з них, ісламською та західною. Його войовничий виклад здебільшого спирається на статтю старійшини орієнталізму Бернарда Льюїса «Корені мусульманської ненависті» (1990), ідеологічна забарвленість якої зрозуміла вже з назви. Надзвичайно місткі сутності «Захід» та «іслам» в обох статтях окреслено аж надто легковажно, тож виглядає, ніби щонайскладніші поняття, як-от тотожність і культура, існують у карикатурному світі, де мультиплікаційні персонажі немилосердно лупцюють один одного й завжди перемагає спритніший. Певна річ, ані Гантінґтон, ані Льюїс не завдали собі клопоту поміркувати про внутрішню динаміку та множинність кожної цивілізації, або про те, що в сучасних культурах найбільші суперечки точаться довкола означення й тлумачення кожної культури, або про той прикрий факт, що огульна розмова про будь-яку релігію або цивілізацію добряче відгонить демагогією та відвертим неуцтвом. Авжеж, Захід – це Захід, а іслам – це іслам.

Головне завдання західних політиків, каже Гантінґтон, – зміцнювати Захід, аби він міг протистояти всім іншим, зокрема ісламові. Дуже непокоїть Гантінґтонова цілковита переконаність у слушності власної позиції: оглядати цілий світ, почуваючись вільним від звичайних прихильностей і потаємних уподобань, так, ніби він уже знайшов відповіді, що їх решта ще тільки гарячково шукає. Фактично, Гантінґтон – ідеолог, який хоче перетворити «цивілізації» та «тотожності» на те, чим вони не є насправді: на замкнені ізольовані сутності, що були би позбавлені незліченних супротивних течій, які живлять історію людства й дають їй змогу бути історією не лише релігійних та імперських воєн, але взаємного обміну, збагачення та спільних набутків. Цю менш примітну історію він іґнорує в гонитві за ефектом сміховинно обмеженого поняття війни, в якій «зіткнулися цивілізації».

Публікуючи 1996 року книжку з тією самою назвою, Гантінґтон намагався висловлюватися тонше й робив дуже багато приміток, але тільки заплутався і виявив себе невмілим письменником та нетямущим мислителем.

Засаднича парадигма «Захід проти решти світу» (переформульована опозиція часів холодної війни) не змінилася. Вона вперто виринала, часто опосередковано й неявно, в дискусіях після жахливих подій 11 вересня. Ретельно спланований купкою збожеволілих бойовиків, страхітливий, патологічно мотивований самогубний і кровопролитний напад подано як доказ на користь Гантінґтонової тези. Замість з’ясувати справжню...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.