Журнал українознавчих студій Гарварду опублікував двотомник на честь 70-річчя професора Грабовича

Березень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
6
478 переглядів

«Журнал українознавчих студій» Українського наукового інституту Гарвардського університету опублікував двотомний збірник статей на честь 70-річчя Григорія Грабовича. Видання об'єднує 49 статей, написаних вченими в Північній Америці і Європі на честь внеску професора Грабовича в українські студії. 

Дослідження охоплюють широке коло тем, які відображають власні інтереси професора. Цей збірник пропонує добрий огляд галузі від раннього модерного періоду аж до сучасних дискурсів. Видання також містить біографічний нарис і повну бібліографію поважного вченого. 

 

Збірник статей «ЖНИВА: Статті на пошану Григорія Грабовича до його сімдесятиріччя» став 32-33 томами «Журналу українознавчих студій» Українського наукового інституту Гарвардського університету. 

П’ятдесят дослідників із України, Польщі, Чехії, Австрії, Німеччини, Швейцарії, Італії, Бельгії, Канади та США звернулися до низки тем, що відображають наукові зацікавлення професора Грабовича: спірний спадок Київської Русі (Гарві Ґолдблатт, Олексій Толочко, Вільям Федер); культурні зв’язки ранньомодерного періоду (Едвард Кінан, Майкл Флаєр, Девід Фрік, Джованна Броджі, Наталя Яковенко, Валерій Зема, Джованна Сєдіна, Рената Голод, Олександр Галенко, Зенон Когут); поступове зародження національного дискурсу за нових імперських реалій (Сергій Плохій, Роман Шпорлюк, Тамара Гундорова, Сергій Біленький, Йоганнес Ремі), що сягнуло піку у творчості Шевченка (Роман Коропецький, Міхаель Мозер, Володимир Діброва); випробування довгого ХІХ століття (Олесь Федорук, Ксеня Кебузинська, Ульріх Шмід, Тарас Кознарський, Марта Богачевська-Хом’як); модернізм, ідеологія та наука у ХХ столітті (Юрій Андрухович, Альфред Шпрeде, Віталій Чернецький, Галина Гринь, Оля Гнатюк, Максим Тарнавський, Мирослав Шкандрій, Марко Павлишин, Юрій Мігайчук, Елеонора Соловей, Лідія Стефановська, Оксана Грабович, Романа Багрій, Світлана Матвієнко, Степан Захаркін, Юрій Шаповал) та інтелектуальне позиціонування України у нинішньому світі (Якобус Делвайде, Павло Роберт Маґочій, Джон-Пол Химка, Олена Русина, Александр Кратохвіл, Олександр Мотиль, Данута Сосновська).

У виданні наведено повну бібліографію дослідника й біографічний нарис, заснований на інтерв’ю з ювіляром.

Редакторaми збірника виступили: колишній студент, а нині колега Григорія Грабовича Роман Коропецький, а також Максим Тарнавський і Тарас Кознарський. Редактор «Гарвардського журналу українознавчих студій» – Галина Гринь.

 

 ЖНИВА: Essays Presented in Honor of George G. Grabowicz on His Seventieth  Birthday
 Edited by Roman Koropeckyj, Maxim Tarnawsky, and Taras Koznarsky.

 Special issue, Harvard Ukrainian Studies 32–33 (2011–2014) 2 volumes

 ISSN: 0363–5570

 Сторінки: 871 ст.
 Ціна: $60
 Дата публікації: грудень 2015

 

 

 

Довідково:

Професор Григорій Юлійович Грабович народився у Кракові у воєнне лихоліття, у 1943 році, й потрапив до США у 1952 році.

Він здобув бакалаврат у Єльському університеті й захистив дисертацію з порівняльного літературознавства у Гарвардському університеті, де й лишився як професор кафедри української літератури імені Дмитра Чижевського. Його фундаментальні дослідження українського національного поета Тараса Шевченка («The Poet as Mythmaker», 1982; «Шевченко, якого не знаємо», 2000), архетипних явищ на кшталт «котляревщини» чи символічної автобіографії (зокрема у Миколи Хвильового), українсько-польського й українсько-російського культурного симбіозу, питань ідентичности й модернізму (особливо вдумливе перепрочитання Павла Тичини) закорінені у глибоке розуміння порівняльного контексту європейської культури.

На його дослідженнях, що докорінно змінили українське літературознавство, виросло кілька поколінь дослідників – і на Заході, і в Україні. У своїй іпостасі публічного інтелектуала Грабович справив визначальний вплив на формування українського пострадянського критичного дискурсу (він заснував видавництво і часопис «Критика» у 1997 році).  Григорій Грабович – перший президент Міжнародної Асоціації Україністів (1990–1993) і президент Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці (з 2012 року); він брав активну участь у житті Українського наукового інституту Гарвардського університету від дня заснування і очолював його як директор з 1989 по 1996 рр.

«Жнива» вшановують досягнення Григорія Грабовича і є вагомим внеском до тієї царини досліджень, що стала справою життя професора.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.