Затаврований Південь: від Геродота до декомунізації

Червень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
3
910 переглядів

2013 року на вулицях Херсона з’явилися білборди «Херсон — столиця Таврії». Великого суспільного резонансу вони не викликали: декілька статтей у медіях та коментарі у соціяльних мережах, які хутко зійшли нанівець. Цей сумнівний слоґан не спровокував ані хвиль критики, ані схвалення. Навіть у Сімферополі або Мелітополі — сусідніх містах, які могли би претендувати на цей «титул». Отже, перемістилася сама Таврія?

Фізичні кордони Таврії як українського історико-географічного чи етнографічного реґіону всі науковці визначають приблизно однаково. Зокрема, у словнику топонімів УРСР (1973) зазначено:

Тавріда (Тавріка, Таврія) — антична назва Кримського п-ва, а в ХІХ ст. на початку ХХ ст. і прилеглих до нього з Пн. районів, що входили до Таврійської губернії. Назва від кіммерійських племен таврів, що населяли в минулому передгірні і гірські райони Криму.

Топонім «Таврія» має грецьке походження, і його вперше згадано у Геродота. Первісно цією назвою позначали частину Кримського півострова або весь Крим. Історик Олег Волобуєв, автор статті «Таврика» у Радянській історичній енциклопедії (1973), писав:

За Геродотом, північний кордон Таврики проходив по лінії сучасних Євпаторії — Сімферополя — Феодосії, тобто Таврика охоплювала всі три кряжі Кримських гір. Пізніше, за свідченням Страбона та Плінія Старшого, відбулося скорочення території Таврики. На термін «Таврика» натрапляємо і в середньовічних джерелах, де він позначає радше суто географічне, ніж етногеографічне поняття; він зник із утворенням Кримського ханства й утвердженням турків у південно-західному Криму та на узбережжі.

Усталені кордони Таврії починають трансформуватися тоді, коли йдеться про її соціяльну перцепцію та реґіональні ідентичності. Цим речам властива мінливість, варіятивність та висока чутливість до соціяльно-політичного контексту. Переміщення кордонів та центрів Таврії подекуди спричиняли глибинні, невидимі культурні пласти.

«Вихід» Таврії за «ворота Тавриди» (Микола Янко), тобто за межі Кримського півострова, розпочався від завоювання Північного Причорномор’я, яке здійснила Російська імперія, і утворення у 1784 році Таврійської области. Окрім Криму-Тавриди, до неї входили Дніпровський та Мелітопольський повіти — тобто вся територія Кримського ханства, що належала йому за умовами Константинопольської конвенції 1779 року, за винятком Кубані.

Згодом Таврійську область було реорганізовано в Таврійську ґубернію (1802–1921), що стала складовою частиною Української Народної Республіки (але без Криму) та УСРР. Частина ґубернії 1918 року входила до Таврійської округи Української Держави гетьмана Скоропадського, який намагався приєднати до неї і Крим (про це, зокрема, пише Олена Бойко у статті «Територія, кордони і адміністративно-територіальний поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918)»). Відтак історичне право використовувати топонім «Таврія» та його похідні закріпилося за чотирма реґіонами України: АР Крим, Херсонською, Запорізькою та Миколаївською областями (хоча на неформальному рівні обмежень тут узагалі немає).

Дрейфування Таврії у північному напрямку і далі тривало. Внаслідок Указу Президії Верховної Ради СРСР від 11 вересня 1957 року «Про впорядкування справи присвоєння імен державних та громадських діячів адміністративно-територіяльним одиницям, населеним пунктам, підприємствам, установам, організаціям та іншим об’єктам» Херсонщину почала насичувати «таврійська» топоніміка. Відбувалося масове перейменування численних «ворошиловок», «будьонівок» та «хрущовок», названих іменами тоді ще живих державних діячів. Зокрема, у першу хвилю перейменувань 1958 року потрапила Хрущовка (колишня Хрестовоздвиженка) Калінінського району, що стала селом Таврійським. Це була найперша поява «таврійського» ойконіма на правому березі Дніпра. Того ж року друга хвиля призвела до перейменування села Щербинівка Новотроїцького...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі