Залучення відокремленого

Листопад 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
684 переглядів

Dominique Arel. «The Hidden Face of the Orange Revolution: Ukraine in Denial Towards Its Regional Problem». Доповідь виголошено на міжнародній науковій конференції «Незалежна Україна: досвід, уроки, перспективи» (Київ, Інститут історії України НАНУ, жовтень 2006 року). Переклали з англійської Христина Чушак і Надія Чушак.

Реґіональний чинник є ахілесовою п’ятою України. Давати собі раду з певною напруженістю між центром, де зосереджено політичну владу, і периферіями, чиї ідентичність, економіка чи історія нерідко відрізняються від центральних, мусить будь-яка держава, а надто велика. Випадок України унікальний у тому, що під час важливих виборів ця периферія може охопити майже половину країни. На останньому голосуванні під час помаранчевої революції у цій квазиполовині опинилися десять суміжних територіяльних одиниць на південному сході, де 76% виборців проголосували за Януковича, тоді як у сімнадцяти сусідніх територіяльних одиницях у центрі й на заході країни 81 % підтримав Ющенка. На парламентських виборах 2006 року пропорція між голосами, які отримала Партія реґіонів та її сателіти, й голосами, що їх здобули помаранчеві на південному сході, була фактично такою самою, як і під час помаранчевої революції (65% на противагу 12%). Пропорція збереглася і в центрально-західному реґіоні.

Реґіональне питання – табуйована тема в офіційних колах. Помаранчеві зазвичай не визнають легітимність такої географічної поляризації. Це можна пояснити нездатністю відмовитися від звички пояснювати невдоволення здебільшого російськомовних антипомаранчевих реґіонів амбіціями Росії. Звісно, панівний у Росії дискурс намагається зробити наголос на «двох Українах», що має підточити довіру до помаранчевої революції. За цим маніхейським підходом, справжня Україна – російськомовна й русофільська – зіткнулася з «помаранчевою» Україною, якою маніпулюють зовнішні сили (Америка), що мають намір видерти Україну з її історичного руського дому.

Помаранчеві, натомість, лише ллють їм воду на млин, бо пояснюють будь-які претензії на автономію «сепаратистською» загрозою та спланованою в Москві змовою. За таким типово інструменталістським підходом еліта східної України розігрує карту автономії, хоч це зовсім не відповідає прагненням тамтеашього електорату. Як наслідок, ніхто не визнає того, що реґіональна проблема насправді виросла на вітчизняному ґрунті. Це може створити поважну загрозу не так територіяльній цілісності держави (адже більшість мешканців антипомаранчевих областей таки вважають себе «українцями»), як політичній цілісності України. Тобто це позначиться на її здатності трансформувати активи помаранчевої революції в сильну реформістську державу. Слід наголосити, що міць держави не залежить від рівня централізації політичної влади.

Під час своєї революції французи винайшли нав’язувану згори модель державотворення. Нею донині захоплюються націоналістичні еліти всього світу. І, безперечно, еліти, що сформувалися під час помаранчевої революції, теж поділяють це захоплення. Проте насправді ця модель є радше винятком, а не правилом розвитку держав в епоху модерности, а особливо в останнє століття. Через п’ятнадцять років після здобуття незалежности й через дванадцять років після першого реґіонального протистояння під час президентських виборів 1994 року очевидною мала би стати ілюзорність можливости застосувати таку вертикальну – згори вниз – модель в Україні. Як ілюзорною була вона й у випадку держав, що утворилися внаслідок процесу деколонізації 1950-1960-х років. Річ не в тому, що реґіональним чинником можуть маніпулювати зовнішні актори, – адже він завжди впливає на відносини сусідніх держав, – а в тому, що він передовсім вагомий сам по собі. Його слід сприймати дуже серйозно.

Наша теза така. Україна споля ризована, відповідно до мови, якою з вибору говорять мешканці...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі