Загроза німецької односторонности

Листопад 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1229 переглядів

Путінова аґресія щодо України виявилася несподіванкою для Берліна, який раніше був схильний нехтувати будь-якими застереженнями щодо російського імперіялізму, з огляду на припущення, що Росія керується у своїй політиці щодо Европи принципами раціонального розрахунку. Однак сутність проблеми в німецькій східній політиці полягає не так у цій несподіваності, як у питанні, чи й надалі можна на неї покладатися. Путінові дії: анексія Криму, підтримка сепаратистів у східній Україні, співучасть у збитті пасажирського літака малазійських авіяліній, урешті, неприхована військова присутність на території східного сусіда, – усе це поставило під сумнів засади німецької східної політики, а відтак і дезавуювало німецьку філософію у будуванні стосунків із Росією. Сьогодні Німеччина виявилася безпорадною щодо подій на Сході, відчуваючи, що всю її попередню політику дії Москви поставили під сумнів, вона імпровізує без чіткого розуміння і впевнености, як саме слід поводитись у цілком новій, непередбачуваній ситуації.

Основною рисою зовнішньої німецької та европейської політики є path dependence. А для політики щодо Росії – це Ostpolitik, політика, яку Федеративна Республіка Німеччини збудувала щодо Радянського Союзу під час холодної війни. Її основною метою було зближення з Москвою, будування каналів порозуміння та зв’язків узаємозалежности за одночасної мінімізації будь-яких елементів потенційної дестабілізації, скажімо, внаслідок прагнення до незалежности народів із так званого східного блоку, що мало на меті наблизити, зреалізувати можливу перспективу нового об’єднання Німеччини. Із цієї перспективи Рейґанівська концепція Радянського Союзу як імперії зла та відкритої конфронтації Заходу із загрозою виявилася повною катастрофою для західнонімецьких інтересів.

Разом із об’єднанням Німеччини Ostpolitik не канула в лету, натомість її було творчо модифіковано як політичну концепцію Бонна, а згодом і Берліна у стосунках із Росією. Хоча основної мети – об’єднання Німеччини – було досягнуто, але певні положення, на яких будувалася Ostpolitik, здавались і надалі придатними у формуванні нової архітектури стосунків із Росією у період після холодної війни. Ця політика ґрунтувалася на трьох основних засадах: по-перше, вкорінення стосунків із Росією в інституційній структурі західного міжнародного порядку. По-друге, стимулювання позитивних змін у Росії після розпаду Радянського Союзу (демократизація, вільний ринок) за допомогою економічного та політичного зближення. По-третє, визнання взаємин із Росією за основний чинник у формуванні стосунків зі всім пострадянським простором і державами так званого східного блоку – Центральною Европою (Russia first). Відповідно до цього, Німеччина й надалі вела Ostpolitik у нових умовах після 1989–1990 років. Вона підтримувала створення нових механізмів співпраці НАТО–Росія, ЕС–Росія та в рамках ОБСЕ. Економічну присутність у Росії вона перетворила на елемент власної стратегії економічного розвитку, а також усієї політичної філософії европеїзації та модернізації Росії. Натомість у випадку якихось конфліктів інтересів Росії із Заходом – чи то в питанні нової рівноваги умовних сил, розширення НАТО й ЕС, чи енергетичної політики – Берлін завжди намагався позиціювати себе як посередника і представника російської перспективи, відповідно до принципу: слід зрозуміти Росію. Ця засада не раз суперечила інтересам безпеки чи економічним потребам нових держав-членів НАТО чи ЕС із Центральної Европи. Питання енергетичної політики було чи не найпомітнішим полем такого зростання суперечностей. Однак у ситуації, коли процес европейської інтеґрації просувався вперед, навіть попри серйозні труднощі, як це було у випадку полеміки щодо конституційного трактату ЕС, Німеччина знаходила можливості, користуючись своєю привілейованою позицією, узгоджувати особливі стосунки з Росією із побоюваннями держав Центральної Европи.

Путінова аґресія щодо України, безпосередньою причиною...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.