Забавки з минулим

Березень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
2714 переглядів

Текст вперше опубліковано у журналі Der Speigel. Українська версія публікується з дозволу автора.

У Німеччини та Росії спотворені погляди на свою історію. Страждає від цього Україна

Україна відіграє в німецькій історії значно більшу роль, аніж у німецькій пам’яті. Коли цього року заходить про Першу світову війну, то головним чином говорять про бої на Західному фронті. Та німецькі солдати гинули і в боях, де велася боротьба за владу над Україною.

Завдяки вмілому маневрові, коли 1917 року російського революціонера Владіміра Ілліча Лєніна переправили з його швейцарського екзилю в Російську імперію, аби він розпалював там революцію, Німеччина мала воєнні успіхи на Східному фронті.  

Від Балтійського до Чорного моря Німеччина заснувала низку держав-сателітів, найважливішою з-поміж яких була Україна – тоді, як і нині, одна з найродючіших країн світу. За німецькими воєнними планами, в останній рік війни, 1918, в України планували відібрати величезні зернові запаси, забезпечивши таким чином власне цивільне населення, а також солдатів під час вирішальної битви на Західному фронті. Та до цього справа не дійшла, зокрема й тому, що українці різних політичних спрямувань виступили проти власного підтриманого німцями режиму. Після того, як Німеччина програла війну на Заході й війська покинули Україну, Червона армія ввійшла в посталий владний вакуум і потурбувалася про те, щоби більша частина реґіону нинішньої України відійшла Совєтському Союзові.

В двадцятих і тридцятих роках Україна опинилася в центрі величезних колонізаційних проектів: спершу совєтського, а потім – нацистського.

Своїм головним завданням Сталін уважав модернізацію та індустріалізацію Совєтського Союзу. Оскільки ж Совєтський Союз не мав зовнішніх колоній, то Сталін розпочав процес, який сам назвав «внутрішньою колонізацією». Реґіони, найважливіші зі сільськогосподарської точки зору – зокрема, й Україна, – мали опинитися під державним контролем. Крім того, отримані тут надлишки мали інвестувати в будівництво фабрик і міст. Колективізація сільського господарства в Совєтському Союзі призвела до того, що селяни втрачали свою землю й врешті-решт працювали на державу. В Україні справа дійшла до спротиву та неврожаїв. Сталін поклав провину за це на українську владу та населення й позбавив совєтську республіку необхідних продуктів харчування. Понад три мільйони людей померли від голоду.

Гітлер тішився спровокованій Сталіним катастрофі й використав її у власних цілях. У пік Голодомору він виголосив промову в берлінському Палаці спорту. Це сталося 2 березня 1933 року; три дні по тому обрали новий райхстаґ. «Дійсність, – виголошував райхсканцлер перед громадою, – говорить мовою, що є просто жахливою. Мільйони людей загинули від голоду в країні, яка могла би бути житницею всього світу». Хто віддає свої голоси за соціалістів або комуністів, натякнув він, той обирає політику голоду. Водночас уявлення, що завдяки Україні - як житниці - можна прогодувати весь світ, відігравало визначальну роль у політиці самого Гітлера. Україна перебувала в епіцентрі того, що Гітлер назвав «життєвим простором» («Lebensraum».- прим. пер.): Німеччина мала просунутися на Схід, зайняти родючі землі України та підкорити або ж убити її населення, щоб здобути належну Райхові велич.

Сталін провадив внутрішню, Гітлер – зовнішню колонізацію, та їхні плани щодо України виявляли подібності. Сталін під час свого п’ятирічного плану колективізував Україну і виморив її голодом. За проєктами управління чотирирічним планом міністра Райху Германа Ґьоринґа, Україну мали захопити, зберегти українські колхози, зібрати там врожаї та вивезти їх у Німеччину та Європу. Родовиті ґрунти України мали слугувати «панській расі», а не «нижчим» слов’янам: ця загальна мета була в основі плану голоду («Hungerplan». – прим. пер.), жертвами якого, за оцінками німецького планувальника, мали стати до 30...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.