Юрій Шевельов. 1908–2002

Березень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
129 переглядів

Редакція «Критики» ділиться сумною вісткою: 12 квітня у Нью-Йорку помер видатний український науковець і літературний критик Юрій Володимирович Шевельов (Юрій Шерех). Зі смертю Юрія Шевельова-Шереха закінчується ціла епоха в українській філологічній науці та літературі, епоха, яка охоплює більшу частину ХХ сторіччя.

Як і цілому його поколінню, доля присудила Юрію Шевельову пережити випробування ранніх років совєтського режиму і Другу світову війну. Закінчивши в 1931 році Харківський університет, а в 1938-му аспірантуру, він був у ньому доцентом, а потім керівником кафедри української філології. По війні Юрій Шевельов, як і багато його співвітчизників, опинився на еміґрації. Після періоду ді-пі він викладав слов’янську філологію у Лундському університеті в Швеції, а від 1952 року – слов’янські мови в Гарвардському університеті. Від 1954 до 1978 років Юрій Шевельов був професором слов’янської філології в Колумбійському університеті в Нью-Йорку. Весь цей час, і зокрема вже на емеритурі, Юрій Шевельов брав активну участь в українському громадському житті – як довголітній президент Української Вільної Академії Наук у США, як редактор «Сучасности», як голова журі премії Антоновичів.

За фахом і основною науковою діяльністю Юрій Шевельов був лінґвістом; на його працях у галузі славістики, якими він здобув собі світовий авторитет, виховано кілька поколінь мовознавців-славістів. Він завжди наголошував, що його науковий вклад і наукові осягнення – саме в цій царині.

Проте, коли йдеться про внесок в українське культурне життя, то найбільші і, може, найтривкіші свої осягнення Юрій Володимирович зробив (створивши для цієї ролі alter ego – Юрія Шереха) в ділянці літературної критики, літературно-критичної публіцистики і літературно-організаційної діальности – бодай на тому центральному етапі, який був апогеєм його впливу: в періоді МУРу з його пошуками нового обличчя і стилю як для української літератури, так і для самої нації (1945–1948). Шерех-Шевельов не тільки був головним теоретиком цього «малого ренесансу» українського повоєнного життя, але й зумів перещепити і своєму, і наступним поколінням глибше розуміння героїчної доби розстріляного відродження і водночас вихід на світові обрії. Його праця та енергія навіювали віру в майбутнє української літератури, і навіть більше, ґарантували її перспективність.

Роль метра й арбітра літературних стандартів, яку Юрій Шерех завоював у періоді МУРу, залишилася при ньому до кінця, хоч, як видно з його майстерної збірки «Не для дітей» (1964), він і переживав власні сумніви. Основними чинниками його авторитету були не тільки ерудиція та впевненість у своїх критеріях, а й уміння їх проєктувати своїм тонким, але також і крицевим аналізом і... дипломатичним розумінням важелів громадського, наукового та літературного життя. В суті речей, Юрій Шерех-Шевельов одночасно й дещо парадоксально (парадокс коріниться у співдії його двох іпостасей), стверджуючи й поглиблюючи канон, постійно, як ми б тепер сказали, його деконструював. Він постійно був відкритий до нових талантів – але ця відкритість завжди вписувалася в його стандарти і його правила гри.

Поворот Юрія Шереха-Шевельова на незалежну Україну майже завершено – але тільки в текстуальному плані (і то не до кінця) і державно-символічному (державна Шевченківська премія 2000 року – після трьох невдалих спроб); глибше розуміння ще попереду. Його відхід в історію зобов’язує нас осмислити його багатогранне і надзвичайно продуктивне життя, його велику і складну інтелектуальну спадщину і ту центральну роль, яку він відіграв у духовому житті української спільноти.

Вічна йому пам’ять.

 

За редакцію,

Григорій Грабович

Про автора
Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі