Як зроблено «бладлендс»?

Березень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
3
986 переглядів

Появі цієї рецензії автор цілком завдячує розмовам із Міхаілом Долбіловим, у діялозі з яким висловлені тут ідеї народжувалися, загострювалися, а часом безсоромно і без посилань запозичувалися.

Timothy Snyder, Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin, New York: Basic Books, 2010.

Книжка єлського професора Тимоті Снайдера безперечно стала однією з найпомітніших інтелектуальних подій минулого року в Сполучених Штатах.

Листи з «Amazon» іще за місяць до обіцяного релізу екстатично бомбардували поштову скриньку, повідомляючи про прискорення читацького щастя на цілих два тижні, і звично схильні до інфляції суперлятиви американських книжкових обкладинок цього разу набували якихось уже раблезіянських форм, нагнітаючи своїми terrific, fascinating, amazing, fabulous та pathbreaking солодке передчуття а чи саспенс.

Реакція американської публіки була пропорційною інтенсивності очікувань: бестселер року за версією «The New York Times» та книжка року згідно з «The Atlantic», «The Independent», «The Financial Times», «The Telegraph», «The Economist»; рецензії в провідних західних виданнях, починаючи від «The New Republic» та закінчуючи «The Wall Street Journal»; не кажучи вже про схвальні відгуки в академічних журналах, що почали з’являтися цього року.

Успіх «Бладлендс» [1] виявився адекватним відправній амбіції. І я навряд чи розійдуся з авторовим патосом, сказавши, що цю книжку написано для людства. Людству двадцять першого століття вона розповідає про ідеологічні, політичні та економічні аспекти центральної та найжахливішої події европейського століття двадцятого: масові вбивства, що їх протягом 1933–1945 років коїли комуністичний і нацистський режими на «бладлендс» – кривавих землях між Берліном та Москвою (територія сучасних Польщі, України, Білорусі, Балтійських країн і тоненької смуги західних областей Росії). Це історія як пересторога та історія як моральна рефлексія над поведінкою жертв, убивць і свідків. Це історія, що промовляє не тільки до совісти, але й до розуму читачів, не даючи почуттям відібрати раціональне розуміння жахливого, що, за Снайдером, стало б інтелектуальною капітуляцією [с. 400].

Універсальність снайдерового меседжу прочитується в прозорості структури книжки, в ясності та моральній зваженості мови та навіть у загальному методологічному малюнку. Теоретична вишуканість книжки полягає саме в подоланні хворобливого теоретизму історіографії останніх десятиліть, який стає особливо драстичним, коли мова заходить про історію масових убивств [c. 383]. Як жартує сам автор, методологію, що нею він послуговується, найчастіше викладають протягом перших п’яти хвилин першого заняття курсу «Вступ до спеціяльности» для істориків-першокурсників. Тому методологічна формула «Бладлендс» напозір дуже проста: поєднання двох констант історичного аналізу, простору та часу, географії вбивств і хронологічної послідовности розгортання людських трагедій на землях, де «два найкривавіші европейські режими втілювали в життя свої смертельні злочини» [xviii].

Останніми на шляху до універсальности подолано перегородки історичної спеціялізації, що перешкоджають цілісному осмисленню трагедії жертв сталінської та гітлерівської політики, а також «лакримозну» обмеженість національних наративів, що лише в стражданнях «власної» нації впізнає справжню трагедію. Снайдерова синтеза об’єднує історію Голодомору, сталінських масових репресій 1930-х, спільного радянсько-німецького винищення польської інтеліґенції у 1939–1940 роках, Голокост, заморення голодом військовополонених і мешканців блокадного Лєнінграда та вимордування німцями цивільного населення в рамках антипартизанських акцій на окупованих територіях.

Навіть найприскіпливіший читач мав би визнати, що, подаючи холодні й об’єктивно жахливі цифри, кидаючи шляхетний виклик моральній метафізиці (відмови від...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі