Як на вас накопали досьє

Вересень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
10
1109 переглядів

Нещодавні викриття щодо того, як Аґенція національної безпеки [(США), відома за абревіятурою АНБ (NSA). — Прим. ред.] збирає персональні дані й нотує мережеву діяльність мільйонів громадян у всьому світі, привернули негайну увагу й стривожили громадськість. Та існують іще менш знані, хоча від того не менш дражливі й не більш прозорі системи, якими керують рекламні, маркетинґові фірми та фірми, які спеціялізуються на видобутку даних. Використовуючи діяпазон технік від карток постійного клієнта в супермаркетах до тарґетованої реклами на фейсбуку, приватні компанії систематично збирають дуже приватну інформацію: ким ви є, що ви робите й що купуєте. Дані про вашу онлайнову й офлайнову поведінку поєднують, аналізують і продають постачальникам, корпораціям, урядам і навіть злочинцям. Масштаб такого збору, аґреґації й торгівлі інформацією зіставний, якщо не більший, із тим, що його здійснює АНБ; при цьому він цілком нереґульований, а багато що з діяльности фірм зі збору даних і цифрового маркетинґу взагалі невідомо загалу.

Тут я розгляну два питання: мимовільний (або пасивний) збір даних, що його здійснюють приватні корпорації, та добровільний (активний) збір і аґреґацію власних персональних даних із боку приватних осіб. І хоч я вважаю, що перший більше вартий остороги, другий ставить запитання, чи можливо насолоджуватися всіма перевагами соціяльних медій, не підіграючи інтересам великих корпорацій.

Маркетинґ баз даних

Індустрія збору, аґреґації і торгівлі персональними даними називається «маркетинґом баз даних». Компанія «Acxiom», другий за величиною гравець на цьому полі, володіє 23000 серверів, які здійснюють понад 50 трильйонів операцій із даними за рік, стверджує The New York Times [1]. Вона заявляє, що володіє даними на сотні мільйонів американців, зокрема 1,1 мільярда cookies (невеличкими файлами, що їх веб-сайт використовує для відстежування користувацької діяльности), 200 мільйонами мобільних профілів та в середньому 1500 елементами даних на користувача. Ці дані містять інформацію, отриману зпублічно доступних джерел, як-от вартість помешкання чи володіння автомобілем, інформацію про онлайнову поведінку, відстежену через cookies, рекламу в бравзері тощо, дані опитувань споживачів та «офлайнову» купівельну поведінку. Генеральний директор «Acxiom» Скот Гоув каже: «Невдовзі в межах нашого цифрового проникнення буде майже кожен користувач інтернету в США» [2].

Відвідання майже кожного сайта супроводжує запис cookie, маленького текстового файла, на ваш комп’ютер. Cookie «першої сторони» розміщує сам сайт: наприклад, Gmail зберігає ваш пароль, щоб не доводилося лоґінитися щоразу, входячи на сайт. [Це не зовсім так: в cookies зберігається хеш пароля, а не він сам. — Прим. перекладача.] Google Chrome і Firefox синхронізують історію відвідання сайтів поміж стаціонарними й мобільними пристроями, поєднуючи те, що ви робите на айпеді з айфоном та лептопом. Це робиться для цільової доставки реклами.

Скажімо, декілька вечорів тому я через айфон бродила сайтом LLBean.com у пошуку зимового взуття. Через декілька днів реклама LLBean.com з’явилася на новинному блозі, який я читала на айпеді. Цей «поведінковий тарґетинґ» уже виходить із моди, поступаючись «предикативному тарґетинґу», який використовує софістиковані техніки видобутку даних,  щоб LLBean.com міг передбачити, куплю я щось у них чи ні, коли побачу їхню рекламу.

«Acxiom» пропонує «поведінкові інсайти найвищого класу власної розробки», які «вимірюються тисячами й покривають інтереси споживачів — від прихильности до брендів і каналів...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі