Виховувати дитину по-французькому. Досвід Памели Дракермен

Вересень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
159 переглядів

Український переклад книжки «Французьке виховання: історія однієї американської мами в Парижі» (2013, у 2016-му перевидано вже втретє), написаної американською письменницею, журналісткою, матір'ю трьох дітей та французькою експаткою Памелою Дракермен, протягом уже кількох років здобуває все більшу прихильність вітчизняної читацької авдиторії. Цей факт підтверджує і те, що на початку вересня на зустрічі із Памелою, організованій видавництвом «Критика» спільно з книгарнею «Є», не було де голці впасти від кількости охочих поспілкуватися з авторкою.

У події, крім письменниці, брали участь також наукова редакторка українського перекладу видання, культурологиня та журналістка Тетяна Огаркова і видавчиня, письменниця і журналістка Оксана Форостина. Модерував зустріч відповідальний редактор видавництва «Критика» Андрій Мокроусов.

Як зазначив на початку заходу пан Мокроусов: «Книжка виявилася не просто цікавою для українських читачів, а практично корисною... Для мене особисто ця книжка про свободу, межі і вибір. Це ключові слова, вони з’являються вперше на 6 чи 7 сторінці, ще й в передмові. Межа, свобода, вибір, що стосуються дітей і тих, хто їх виховує, тобто батьків. У цій книжці є дуже красиво, дуже цікаво витлумачене відлуння кризи певних цінностей, певного уявлення, певних візій свободи». На думку відповідального редактора видавництва «Критика», у «Французькому вихованні» йдеться про дві різні моделі турботи про себе: 1) та, що йде від нещодавніх європейських революцій; 2) та, що йде від пореволюційного часу заспокоєння нової чуттєвости і нової уваги до себе. «Книжка демонструє сильні і слабкі сторони обох моделей, наголошуючи на дійсно сильних сторонах однієї моделі, яка парадоксально є французькою, ставлячи на її місце нове уявлення про обов’язок», – зазначив модератор.

Оксана Форостина, ініціяторка проєкту виходу цієї книжки українською, розповіла про те, чим її зацікавила саме ця праця: «Коли я її прочитала ще англійською, то була надзвичайно здивована, наскільки американські та британські реалії та підходи суголосні українським, наскільки, виявляється, українці схожі на американців, власне, коли діло доходить до дітей. Я побачила, що тут можна зачепити оцей наш український нерв, хоча в нас, напевно, інші передумови та інші причини, чому ми саме так себе поводимо. Це була частина мого персонального проєкту-джихаду проти оцієї насолоди своїми стражданнями. От якщо ти страждаєш, якщо ти вмираєш, то значить, ти хороша людина. І мені здається, що книжка Памели - це, власне, відповідь на таке захоплення і насолоду своїми стражданнями, навіть прагнення цих страждань».

З позиції наукової редакторки книжки Тетяни Огаркової, «Французьке виховання» написано з величезним почуттям гумору, легко. І розповідає воно про те, куди, можливо, варто рухатися гуманітарній освіті, говорячи про складне простими словами і в такий спосіб, що це торкається кожного. «Мені здається, ця книжка так резонує в нашому суспільстві, оскільки є дуже привабливою в тому, що ми маємо так звану драму покоління. Умовно кажучи, покоління людей радянських великою мірою спиралося на ідеї дисципліни; ідеї про мам, які працюють; про те, що систему виховання не було центровано навколо дитини. І те, що відбувається з 1990-х років, не випадково є американським, проамериканським, бо це є реакцією на таку радянську модель (якщо дуже грубо говорити) – і це така модель, яка ставить в центр уваги дитину: її потреби, її розвиток», – зазначила Тетяна Огаркова.

І ще одна важлива думка є в цій книжці, каже наукова редакторка видання: «Це ідея про те, що ця легкість батьківства, легкість турботи про себе, хоч як дивно, має прагматичний сенс...без цієї жертовности».

Зліва направо (за столом): Андрій Мокроусов, Тетяна Огаркова, Оксана Форостина та Памела Дракермен

Взявши слово, Памела Дракермен, яка вперше приїхала до України, на початку відзначила, що їй «було цікаво зрозуміти, що дуже багато українських батьків стикаються з тими самими проблемами і викликами, що й американські». Водночас вона наголосила, що «батьківство по всьому світу у всіх країнах зараз змінюється». Одну з причин, чому, на її думку, відбувається цей зсув щодо батьківства, зумовлено економічним фактором: зараз дуже відчутною є нерівність, нерівномірність розподілу благ у світі. Відповідно, батьки мають більше перейматися тим, щоби їхня дитина була в тому самому соціяльному класі, мала ті самі економічні вигоди, що їх мають вони. Друга причина цієї постійної батьківської тривоги полягає в науці, оскільки зараз звідусіль надходять дані різноманітних досліджень, які показують, скільки слів дитина має вивчити до трьох років, скільки слів вона має почути до п'яти років, як правильно виховувати дітей і т.д.

І так сталося, каже письменниця, що Франція фактично випадково не потрапляє в цей загальний світовий тренд.

«Основа, на якій я хочу наголосити, – перш за все те, що дитина – це особа, це людина, і ви маєте казати їй правду; дітям потрібна автономія, потрібна незалежність; вони мають бути вільні, робити якісь речі самостійно. Це такий собі вступ до французького виховання», – наголосила письменниця. Крім того, одна із основних засад французького виховання полягає в тому, що терпіння – це одна з найкращих рис, які ви можете виховати у своєї дитини. У цьому, на її думку, допомагає готування їжі.

Памела Дракермен просила слухачів зауважити, що вона не критикує американську систему виховання на 100%, так само, як і не вихваляє французьку. «Дуже важливе питання: яку саме дорослу людину ви хочете створити? Дивлячись на французьких дорослих, я розумію, що є риси, які мені не подобаються: є багато песимізму, багато формальности і якоїсь відсторонености. Водночас є дуже багато рис, які мені дуже подобаються в американських дорослих людях, в американській молоді: є якийсь момент оптимізму, момент надії. Тому тут питання в тому, якими ви хочете бачити своїх дітей. Але якщо говорити про соціяльні та психологічні виміри, то мені здається, терпіння буде корисною рисою у всіх соціяльних обставинах навколо нас», – зазначає письменниця.

Зважаючи на те, що «все змінюється навколо дуже швидко – згадати технічну, технологічну революцію, яка зараз відбувається, – перед батьками щодня постає величезне копо питань». Французи, як зазначає Памела, говорять, що вони останніми підхоплюють будь-який соціяльний тренд. При цьому, за її словами, соціяльний консерватизм так само змушує їх дотримуватися ідей, перевірених часом, ідей, які працюють.

Праця Памели цікавить читачів різних поколінь

Відповідаючи на питання слухачів, Памела Дракермен наголосила, що є певні речі у французькому вихованні, які можна легше передати саме у Франції, ніж в інших країнах. У книжці є багато принципів, які можна застосувати незалежно від того соціяльно чи культурного середовища, в якому ви мешкаєте. Наприклад, можливість навчити дитину засинати вночі не залежить від культурного оточення. Це те, що ви практикуєте в своєму домашньому середовищі.

Зацікавило присутніх і питання ролі французького батька у вихованні дітей. «Мені здається, що французький батько – десь між американським і українським. Він зазвичай намагається перебирати на себе відповідальність і обов’язки 50/50 (приблизно як американські), але поки лише наближається до цієї мети. Для французьких матерів рівноправ’я і рівнозалученість у вихованні не є основною метою, і французькі жінки більш задоволені своїми чоловіками просто тому, що вони таки щось роблять. У Франції так само багато зусиль докладають, щоб підтримувати романтику в стосунках, зберігати романтичний момент у шлюбі навіть після народження дітей, і це теж важливо», – розповіла Памела.

Наприкінці зустрічі авторка терпляче роздала безліч автографів та поспілкувалася з прихильниками книжки.

Пані Дракермен підписує примірники книжки для зацікавлених читачів

Подія у Facebook.

Ви також можете переглянути фотозвіт з події на сторінці «Критики» у Facebook та послухати авдіоподкаст у відповідному розділі на нашому сайті.

Читайте також: Виклик фемінізму не є суто жіночим. На Книжковому Арсеналі обговорили книжку «Включайся!» Шерил Сендберґ

Виховувати дитину по-французькому. Досвід Памели Дракермен. Стенограма зустрічі

Про автора

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.