Вісті з хорошої імперії

Вересень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
892 переглядів

Западные окраины Российской империи, ред. Михаил Долбилов, Алексей Миллер, Москва: Новое литературное обозрение, 2006.
Алексей Миллер, Империя Романовых и национализм, Москва: Новое литературное обозрение, 2006.
Ирина Михутина, Украинский вопрос в России (конец XIX – начало XX века), Москва: Институт славяноведения РАН, 2003.
Андрей Марчуков, «Операция “Голодомор”», Родина, 2007, №1.
Андрей Марчуков, Украинское национальное движение: УССР. 1920-1930-е годы: цели, методы, результаты, Москва: Наука, 2006.
Елена Борисенок. Феномен советской украинизации: 1920-1930-е годы, Москва: Европа, 2006.

Було б добре, якби раніше за мене до такого тексту взявся хтось із російських колеґ, та, на жаль, цього не сталося. І хоча діялог національних історіографій поступово таки поступається місцем фаховій розмові, де позицію автора визначає не його національна належність, публікація українського автора про нові російські публікації з української тематики неминуче викликає підозри. Зрештою, розпочинаючи розмову про ідеологічно заанґажовані речі, ризиковано присягатися в аналітичній нейтральності.

За совєтських часів вивчення історії «національних республік» було досить жорстко прив’ язане до самих республік. Історію Вірменії вивчали у Вірменській ССР, Киргизстану – в Киргизькій ССР, України – в Українській ССР. Попри окремі книжкові публікації, інституційної україністики в Москві чи Лєнінграді не було. Починаючи від 1990-х, російська україністика рекрутується здебільшого з полоністів і русистів. Поступово поставали осередки україністики в Москві – при Інституті слов’янознавства Російської академії наук і Московському університеті ім. Ломоносова, в Петербурзі – при тамтешньому університеті, де виник Центр на чолі з Татьяною Яковлєвою (яка, до речі, щойно опублікувала новознайдені архівні матеріяли Івана Мазепи: «Критика» відгукнулася на це в попередньому числі, с. 11). Поряд із перевиданням такої специфічної українознавчої літератури, як «Походження українського сепаратизму» Ніколая Ульянова (1996 року, у видавництві Інституту слов’янознавства РАН), «Історія “українського” сепаратизму» Сєрґея Щоґолєва чи збірки «“Українська” хвороба російської нації» (ці два видання 2004 року підготувало видавництво «Имперская традиция»), виходить щорічник «Белоруссия и Украина: История и культура», окремі україністичні публікації реґулярно з’являються у фахових гуманітарних часописах.

Проте загалом рівень знання України й української історії дуже низький, і констатуванням цього розпочинаються щойно здійснені надзвичайно цікаві «просвітницькі» проєкти. Перше за 2007 рік «українське» число «Отечественных записок» відкриває редакційний заклик рефлексувати про традицію російського ставлення до українців як «братів наших менших», скинути облуду «старшинства» і прибрати з політичного лексикону поняття «близьке зарубіжжя». Очевидно, схожими міркуваннями керувався і Дмітрій Фурман, започатковуючи серію «Бібліотека української думки», яку відкрило російське видання есеїв Івана Лисяка-Рудницького й невдовзі має поповнити том вибраних статтей Симона Петлюри.

У цій статті йтиметься про методологічні й ідеологічні виклики, що постали перед молодою російською україністикою. Предметом розгляду будуть не всі українознавчі публікації (серед яких є й, скажімо, понад 500-сторінкова монографія Алєксєя Пушкаша «Цивілізація чи варварство: Закарпаття, 1918-1945» (Москва: Европа, 2006) або цікава збірка статтей «Реґіони та кордони України в історичній перспективі» (Москва: Институт славяноведения РАН, 2005), а лише ті, що претендують на концептуалізацію модерної історії України.

***

Серйозність амбіцій російської україністики засвідчила видана 2000 року книжка Алєксєя Міллєра «“Українське питання” у политиці влади та російській громадській думці», що виявилася справжньою історіографічною подією – не...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі