Віслава Шимборська: розфасовано в Україні

Червень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
153 переглядів

Книжки та публікації, згадані в статті:

Віслава Шимборська, Вибрані твори, переклад із польської Ярини Сенчишин, Львів: Літопис, 2001.

Віслава Шимборська, [Вірші], Всесвіт, 1972, № 4, с. 59–69.

Віслава Шимборська, Монолог для Касандри, переклад Марти Тарнавської, Сучасність, 1997, № 6, с. 20–25.

Віслава Шимборська, Під однією зіркою, переклад і впорядкування Н. Г. Сидяченко, С. О. Шевченка, вступне слово В. Смаща, польською і українською мовами, Львів: Каменяр, 1997.

Олександр Гордон, «Зустріч із краєвидом. Переклади з Віслави Шимборської», Морена: Літературний журнал одного автора (Львів), 1997, № 6.

Віслава Шимборська, «Три найдивніші слова», переклад Ярини Сенчишин, Світо-вид, 1999, № 1 (34), с. 27–42.

Дзвони зимою. Антологія польської поезії, переклад, передмова та довідка про автора Дмитра Павличка, Київ: Основи, 2000.

 

Вона має філологічну-соціологічну освіту, і її поетична риторика напозір вирізняється науковою ясністю та точністю (пильніший погляд вловить далеко не наукову багатозначність та семантичні зсуви: за словами однієї з критиків, авторка «займається семантичною розпустою»). Її парадоксальні думки напрочуд прозорі, як напрочуд прозорі стіни поетичних лабіринтів, що вона зводить, як прозорі маски, котрі вона одягає на себе із вправністю старого арґентинця (приміром, у «Рецензії на ненаписаний вірш» першою особою постає безжальний та в’їдливий критик, тоді як в авторці ненаписаного вірша, над якою він збиткується, вгадується авторка вірша, написаного про ненаписаний вірш і про безжального та в’їдливого критика). Як на поетку, вона забагато користується прямими значеннями слів, навіть більше, досягає парадоксальних ефектів за рахунок удослівнення фразеологізмів. А вже гра значеннями слів і фразем настільки делікатна й непередавана, що затінити її в перекладі можна зовсім непомітно для не ознайомленого з ориґіналом читача. Нарешті, авторка зарекомендувала себе майстринею верлібру, що просто-таки розв’язує руки під час подолання «рогаток» метру та римування. Чи не тому в нас так люблять перекладати Шимборську?

Неозброєним оком простежується кількісна неспівмірність, із одного боку, поодиноких публікацій перекладів із Шимборської в часі її найбільшої продуктивности та популярности у світі, а з іншого – раптове зростання їхньої кількости після 1996 року, коли поетка фактично не видала жодної збірки нових творів (щойно віддрукована збірка «Мить», зрозуміло, до уваги не береться). Така сама ситуація у Росії. Це при тому, що повнометражні книжки перекладів із польської побачили світ у Чехії 1965 року, наступного року – у Словаччині, в Румунії – 1977-го. В 1979 році в Ризі вийшла друком збірка перекладів латиською – це був саме той рік, коли Дмитрові Павличкові, який готував двотомну «Антологію польської поезії», пояснили, що публікація творів Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта в Україні небажана (див. про це в його передмові до антології «Дзвони зимою»). Вже 1991 року перекладний том поезій Шимборської видали у Мінську. Нехарактерна склалася, як на часи тридцятирічної давности, ситуація: вихід 1966 року з Польської об’єднаної робітничої партії (на знак протесту проти переслідувань, яких зазнав від комуністів Лєшек Колаковський), а пізніше тісний зв’язок із «Солідарністю» не завадили помітному зростанню популярности Шимборської й виходу її книжок різними мовами на теренах так званого «соцтабору», з іншого ж боку, походження з цих самих теренів не ускладнило їй шляху до европейських, азіятських та американських видавців (хоча, якщо вже бути чесним, деінде на теренах Европи, наприклад, у Франції чи Іспанії, ще сім років тому про Шимборську сном-духом не відали). Одне слово, до «фатальної» осені 1996 року світова книжкова «шимборськіяна» налічувала не одну сотню тисяч примірників. Наша хата, як завжди, лишалася скраю. Теперішній сплеск перекладання Шимборської...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі