Відкритий лист науковців та експертів-українознавців щодо так званого «Антикомуністичного закону»

Квітень 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
2
3046 переглядів

Президентові України Петру Олексійовичу Порошенку та Голові Верховної Ради України Володимиру Борисовичу Гройсману

 

Ми, що підписалися під цим листом, закликаємо Вас не підписувати законопроєктів (№ 2538-1 та № 2558), що їх ухвалила Верховна Рада 9 квітня 2015 року. Як науковці та експерти, які здавна віддані відродженню України та її свободі, ми сприймаємо ці закони вельми занепокоєно. Їхні зміст і дух суперечать одному з основоположних політичних прав – праву на свободу слова. Їх ухвалення поставить низку запитань щодо дотримання Україною принципів Ради Европи, ОБСЕ та низки домовленостей і урочистих заяв, що їх Україна прийняла від часу здобуття незалежности 1991 року. Вплив цих законів на імідж та репутацію України в Европі та Північній Америці буде дуже неґативним. Не останньою чергою, ці закони дадуть підтримку тим, хто хоче послабити і розділити Україну.

Ми також стурбовані тим, що закони ухвалено без серйозних дебатів, без голосів тих, хто займає особливу позицію з цього питання, а також тим, що багато депутатів взагалі відмовилися брати участь у голосуванні. 

Ми зокрема стурбовані таким:

  1. Стосовно класифікування таких груп, як Організація Українських Націоналістів (ОУН) та Українська Повстанська Армія (УПА), як «борців за українську незалежність»: стаття 6 цього закону впроваджує кримінальну відповідальність за невизнання леґітимною «боротьбу за незалежність України у ХХ столітті», а публічне заперечення цього вона класифікує як образу пам’яті борців. Тож сумніви у цих твердженнях - а імпліцитно і проблематизація всієї діяльности цих груп - класифікуються як кримінальний злочин.
     
  2. Закон 2558, що забороняє пропаґанду «комуністичного та націонал-соціялістичного режимів», класифікує як кримінальну відповідальність заперечення, «у тому числі в медіях, кримінального характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років в Україні».

Можливі наслідки ухвалення цих законів дуже тривожать нас. Після їх ухвалення злочином вважатиметься ставлення під сумнів леґітимности УПА, організації, котра стратила десятки тисяч поляків в одному з найогидніших актів етнічної чистки в історії України. Окрім того, закони унеможливлять критику ОУН, однієї з найбільш радикальних політичних груп Західної України міжвоєнного періоду, котра співпрацювала з нацистською Німеччиною від початку її вторгнення до Радянського Союзу 1941 року. Ця організація також брала участь у єврейських погромах в Україні та, як у випадку з фракцією Мельника, співпрацювала з окупаційним режимом упродовж усієї війни.

Якими благородними не були б наміри законодавців, засудження усього совєтського періоду як окупації України матиме несправедливі та безглузді наслідки. Кожного, хто досліджує розвиток української культури та мови у 1920-х роках, може бути засуджено. Те саме стосується тих, хто вважає період правління Ґорбачова за проґресивний і корисний для українського суспільства, його неформальних груп та політичних партій, включно із Рухом за перебудову (Рух).

За минулі п’ятнадцять років путінська Росія вклала багато ресурсів у політизацію історії. Якщо Україна піде тим же шляхом, несуттєво – частково чи повністю, це може призвести до руйнівних наслідків. Будь-яке  законодавче чи «адміністративне» викривлення історії є спробою наступу на один із основних принципів наукового дослідження – пошук правди. Будь-яка офіційна атака історичної пам’яті є несправедливою. Складні й спірні проблеми слід вирішувати шляхом дебатів. Півтора мільйона українців, які померли, воюючи з нацистами в рядах Червоної армії, заслуговують на повагу так само, як і ті, хто боровся проти Червоної армії та НКВС. Ті, хто вважає перемогу над нацистською Німеччиною за один із найважливіших історичних моментів, не повинні бути залякані або почуватися вигнанцями.

Від 1991 року Україна була толерантною та інклюзивною країною. Країною, згідно з Конституцією, для «громадян України всіх національностей». Підписання законів, ухвалених 9 квітня, стане подарунком для тих, хто хоче посварити українців між собою. Вони відштовхнуть багатьох українців, які тепер опинилися де-факто під окупацією. Вони розділять і засмутять друзів України. Урешті, вони нанесуть шкоду національній безпеці України, і насамперед з цієї причини ми закликаємо Вас відхилити їх.

 

Підписанти (в абетковому порядку):

Дейвід Албаніз, професор катедри радянської та російської історії Північно-Східного університету США.

Тарик Сирил Амар, асистент професора історії Колумбійського університету США

Домінік Арель, Голова катедри українознавства університету міста Отава, Канада

Омер Бартов, заслужений професор історії та професор германістики Бравнівського університету, США

Марк Р. Бейкер, професор-асистент, Коч університет, Стамбул, Туреччина

Джефрі Бердс, асоційований професор російської та радянської історії Північно-Східного університету, США

Гаралд Біндер, доктор філософії, засновник і президент Центру міської історії Центрально-Східної Европи, Львів, Україна

Уільям Блекер, лектор порівняльного східноевропейського центру культури Університету коледжа Лондона, Велика Британія

Марко Бойцун, директор українського центру, Лондон, Університет Метрополітен, Велика Британія

Зенон Василів, професор історії, коледж Ітака, США

Лукан Вей, асоційований професор політології, Університет Торонта, Канада

Анна Вероніка Вендлянд, координуючий дослідник, Інститут досліджень Центрально-Східної історії Гердера, Марбурґ, Німеччина

Мартин Шульце Вессель, голова відділення східноевропейської історії університету Людвіґа-Максиміліяна, Мюнхен, Німеччина

Франк Вольф, асистент професора історії та міґрації, університет Остенбрюк, Німеччина

Кристина Воробець, професорка-емерит Університету північного Ілінойса, США

Рикарда Вульпіус, дослідниця відділення історії Східної та Південної Европи, університет Людвіґа-Максиміліяна, Мюнхен, Німеччина

Марк фон Гаґен, професор історії школи історичних філософських та релігійних наук Аризонського державного університету, США

Ґвідо Гаусман, Університет Людвіґа-Максиміліяна, Мюнхен, Німеччина

Андре Гертель, лектор із міжнародних відносин відділення політології Єнського університету, Німеччина

Джон Арчибальд Ґеті, заслужений професор українознавства Історичного університету Каліфорнії, Лос-Анджелес, США

Кристофер Ґілі, науковий співробітник Гамбурзького університету, Німеччина

Франк Ґольчевскі, професор Історичної програми Гамбурзького університету, Німеччина

Том Джунс, доктор історичних наук, коледж ім. Імре Кертеса, Єна, Німеччина

Маркіян Добчанський, доктор філософії, відділення історії Стенфордського університету, США

Сергій Єкельчик, професор слов’янознавства та історії університету Вікторії, Канада

Сергій Жук, асоційований професор історії, університет Бол Стейт, Індіяна, США

Таня Захарченко, пост-докторантка, Центр історичних досліджень, Вища школа економіки, Санкт-Петербург, Росія

Керстин С. Йобст, професорка східноевропейської історії, Віденський університет, Австрія

Андреас Каппелєр, професор-емерит з історії, Віденський університет, Австрія

Іван Качановский, ад’юнкт-професор школи політології університету Отави, Канада

Падрайк Кені, професор історії університету Індіяни, США

Хедер Коулмен, член Канадської дослідницької Ради, асоційований професор відділу історії та класики Альбертського університету, Канада

Метью Кот, дослідник Центру російських та евразійських досліджень, Упсальський університет, Швеція

Олег Коцюба, докторант, відділення слов’янських мов та літератури, Гарвардський університет, США

Надія Кравець, пост-докторантка, Український науковий інститут, Гарвардський університет, США

Марк Крамер, директор програми досліджень Холодної війни, Центр Дейвіса з російських та евразійських досліджень, Гарвардський університет, США

Джон Кульчицькі, професор-емерит, Відділення історії Університету Ілінойса в Чикаґо, США

Ольга Кучеренко, незалежна дослідниця Кембриджського університету, Велика Британія

Юрій Латиш, КНУ ім. Тараса Шевченка, Київ, Україна

Віктор Гуґо Лейн, Йоркський коледж, Міський університет Нью-Йорка, США

Джаред МакБридж, професор-асистент з історії, Колумбійський університет, США

Дейвід Р. Марплс, заслужений професор, відділення історії та античности Альбертського університету, Канада

Хав’єр Моралес, лектор із міжнародних відносин Европейського університету Мадрида, Іспанія

Мартин Ост, професор історії університету Базеля, Швайцарія

Таня Пентер, професорка східноевропейської історії Гейдельберзького університету, Німеччина

Олена Петренко, докторантка відділення східноевропейської історії Рурського університету в Бохумі, Німеччина

Саймон Пірані, старший науковий співробітник Оксфордського інституту енергетичних досліджень та лектор із російської та радянської історії Кентерберійського університету Крайст Черч, Велика Британія

Юрій Радченко, старший лектор Інституту сходознавства та міжнародних відносин, директор Центру міжетнічних відносин у Східній Европі, Харків, Україна

Вільям Риш, асоційований професор історії, Коледж Джорджії, США

Ґжеґож Россолінські-Лібе, науковий співробітник, Вільний університет Берліна, Німеччина

Блер Рубл, політолог, Вашинґтон, США

Пер Андерс Рудлінґ, асоційований професор історії Люндського університету, Швеція

Стивен Сиґел, асоційований професор історії університету Північного Колорадо, США

Володимир Склокін, дослідник, Центр міської історії Центрально-Східної Европи, Львів, Україна

Ірина Склокіна, дослідниця, Центр міської історії Центрально-Східної Европи, Львів, Україна

Єгор Стадний, докторант історичного факультету Національного університету «Києво-Могилянська академія», Київ, Україна

Андреас Умлянд, старший дослідник Інституту Евроатлантичного співробітництва, Київ, Україна

Євген Фінкель, професор-асистент політології та міжнародних відносин університету Джорджа Вашинґтона, США

Рорі Фінін, старший лектор з українознавства, Кембриджський університет, Велика Британія

Іван-Павло Химка, професор-емерит, відділення історії та класики Альбертського університету, Канада

Олеся Хромейчук, викладачка, Університет коледжа Лондона, Велика Британія

Марко Царинник, незалежний дослідник, Торонто, Канада

Джеймс Шер, асоційований співробітник, Королівський інститут міжнародних відносин, Лондон, Велика Британія

Антон Шеховцов, старший науковий співробітник інституту «Леґатум», Лондон, Велика Британія

 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.