Український профіль на європейському тлі

Листопад 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
595 переглядів

Від часу проголошення незалежности населення України вимушено живе в умовах соціяльної аномії, яку характеризує відсутність у суспільстві ціннісно-нормативної бази соціяльної консолідації (загальних уявлень про те, що є добре і що погано, що в цьому суспільстві заохочують, що засуджують і що карають). Попередня ціннісно-нормативна система, яка консолідувала тоталітарне суспільство, зруйнована, а нової, побудованої на демократичних цінностях, так і не сформували. Таке становище вже досить давно породило високий рівень аномічної здеморалізованости понад 80% населення України та спричинилися до виникнення феномена «аморальної більшости», коли більшість населення вважає більшість співгромадян позбавленими етичних принципів: чесности, порядности, гідности. Саме тому, що життя в умовах постійного відчуття масової аморальности для більшости людей є нестерпним, стан аномії не може тривати в суспільстві як завгодно довго. За таких обставин масова свідомість шукає ціннісного опертя в історичному минулому і вдається до пошуків месії, який прийде та «наведе лад у країні». Таким месією в аномічному суспільстві може стати авторитарний лідер фашизоїдного штибу, або тоталітарний лідер із комуністичною риторикою, або архаїчно-традиціоналістський «духовний пастир». В Україні ще занадто живі рани, що їх завдали фашистські та комуністичні лідери. Не знаходячи в соціюмі не тільки нових дієвих демократичних цінностей, а й дієвих елементарних законів, масова свідомість звертається до традиціоналістської ціннісної бази регулювання соціальних відносин. Інтуїція підказала новій політичній силі, котра йшла і прийшла до влади, атрибутику й риторику, що відповідає цінностям, які набирають у суспільстві ваш морально- консолідаційної основи. Звідси й досить дивна для політичних лідерів, що проголошують курс на інтеграцію в сучасну демократичну спільноту, тра- диціоналістська орієнтація: архаїчне вбрання та зачіски, молебні й богослужіння на вищому державному рівні, спроби впровадити релігійні догмати в державну систему освіти, непотизм (кумівщина) як основний принцип добору кадрів при формуванні владних структур тощо.

Проте критики такого стилю недооцінюють ту обставину, що архаїчність атрибутики та соціяльної поведінки нової української влади значною мірою відповідає виборові населення, яке воліє традиціоналістської моделі консолідації, та станові українського суспільства на теперішньому відтинку розвитку (у певному розумінні «вимушеному» в умовах тривалої аномії та беззаконня). Помаранчева революція, що маніфестує себе як демократична,
Скорочена версія доповіді, виголо-шеної на міжнародній науковій конференції «Незалежна Україна: досвід, уроки, перспективи» (Київ, Інститут історії України НАНУ, жовтень 2006 року) за ціннісно-нормативною суттю є культурно-етнічною революцією. В електоральному розколі України з подальшим розмежуванням електорату ключову роль почав відігравати чинник історичної ідентичности. Ця категорія є, на наш погляд, найадекватнішим конструктом для аналізу відцентрових і доцентрових сил у консолідаційних процесах, які виникли в Україні після помаранчевої революції, – розмежування та консолідація населення України на осі «Захід-Схід». На заході України населення консолідується на основі своєї історичної пам’яті й відчуття, що їй відповідає: «вирватися з-під гноблення Росії». На сході історична пам’ять пов’язана з відчуттям «соціяльно-культурного зв’язку з Росією». Населення центру, балансуючи між заходом та сходом і перебуваючи під подвійним пресом – аномічної невизначености й проблеми вибору історичної ідентичности, – схиляється більше в бік Заходу, але не консолідується з ним абсолютно через певну відмінність історичного досвіду. Така подвійна невизначеність створює умови, за яких імовірніше слід очікувати' зростання потреби в авторитарному лідері взірця Путіна чи Лукашенка (тим паче, що населення України під впливом аномічної здеморалізованости, яка породжує потребу в сильному авторитарному лідері, вже досить високо...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі