Українські міґрації у глобальному світі: пікнік на узбіччі

Квітень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
3
420 переглядів

Paul Collier, Exodus: How Migration Is Changing Our World, New York: Oxford University Press, 2013.

Декілька років тому побачила світ книжка «Вихід: як міґрація змінює наш світ» авторства Пола Кольєра, професора економіки та публічної історії Оксфордського університету, директора Центру дослідження економіки Африки, в якій він розглядає питання соціяльного капіталу трудових імміґрантів із глобального Півдня на Північ (не плутати з біженцями, яким автор присвячує іншу свою книжку: Alexander Betts and Paul Collier, Refuge: Transforming a Broken Refugee System, Penguin UK, 2017), потенційних наслідків великих міґрацій для суспільств країн призначення і розмірковує про те, що все це може означати для різних держав та континентів у майбутньому.

Для розмови про цей текст із українською авдиторією є дві додаткові причини. Перша – це привід замислитися про основні наслідки українських міґрацій після 1991 року (з їхніми масштабами, за даними ООН, у 5,8 млн осіб станом на 2015 рік), а також про те, як може розвиватися наша міґраційна ситуація у найближчі роки або й десятиліття. Адже тему транснаціональних міґрацій із незалежної України не контекстуалізовано достатньою мірою ні в українському медійному просторі, де явище найчастіше зведено до дискурсу «заробітчанства», ні в академічному, де існують лише декілька національних досліджень і деякі спорадичні звіти міжнародних неурядових дослідницьких організацій (які, проте, не дають достатніх результатів для ширшого аналізу). Продуктивного «вписання» теми в науковий дискурс немає і на Заході, де існує лише кілька англомовних текстів – монографій і статтей, і навіть сьогоднішні міґрації до США та Канади, де ми маємо діяспору, є дуже мало опрацьованими. Щоправда, в ЕС уже зроблено важливу спробу звести дослідження українських міґрацій до країн Европи під одну обкладинку, але загалом це негусто, якщо зважити на те, що Україна входить до топ-десятки країн-еміґрантів світу (World Bank 2013).

Другою причиною розмови про цю книжку є те, що автор задумував «Exodus» як текст, що має сколихнути, збурити публіку й змусити інтелектуальну еліту західних країн говорити про проблему імміґрації, міґраційної кризи в розвинутих країнах, що зважилися прийняти сотні тисяч міґрантів із абсолютно відмінним від свого культурним, соціяльним, економічним капіталом, але далі не було зроблено жодних кроків. Якою має бути адаптація міґрантів із Африки та Близького Сходу, який тип політики – мультикультуралізм? асиміляція? інтеґрація? – найкраще працюватиме, які загрози і переваги виникають для населення гостьової країни, що буде з вільним ринком і хто отримає найкращий free lunch? Як ці міґрації вплинуть на родини імміґрантів, що залишилися в країнах походження? Ці питання стоять сьогодні передусім перед Великою Британією (навіть попри Брекзит), країнами Скандинавії, Німеччини, Італії, але еліти не поспішають міркувати про все це відкрито. Причина цієї відносної «табуйованости» – страх бути звинуваченим у расизмі та пересторога перед потенційним міжетнічним насильством, що може, на думку інтелектуалів, спричинити дискусії. Довкола питання міґрації, яке сьогодні є гіперполітизованим у Західній Европі, загострено основні стріли ключових політичних ідеологій: лібералізму, неолібералізму, соціялізму, консерватизму. І оскільки міґранти – це передусім потенційні і реальні працівники, то баталії розгортаються довкола реґулювання вільного ринку, людських прав і свобод versus філософії колективної відповідальности за бідніших і слабших, реґулювання суспільних потреб через фінансові трансфери від більш успішних до тих, хто більше потребує, а також довкола націоналізму, прав урядів на обмеження кордонів і етики індивідуальної свободи.

Як наголошує сам автор, засадниче питання його тексту не в тому, чи є міґрація поганим або хорошим процесом для різних макро- і мікроакторів, а в тому, що відбудеться зі світом у майбутньому, якщо міґрація зростатиме? За прогнозами ООН, до 2050 року...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі