Українська економіка: мобілізація чи демонізація?

Квітень 2000
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
99 переглядів

Розмова відповідального редактора Миколи Рябчука з міністром фінансів та віце-прем’єром Республіки Польщі, доктором економічних наук, професором Лєшеком Бальцеровичем.

Лєшек Бальцерович, поза сумнівом, один із найвідоміших у світі східноєвропейських політиків. «Валенса, – кажуть, – це той, хто розвалив соціалізм, Бальцерович – той, хто збудував капіталізм». Досвід подолання Польщею важкої комуністичної спадщини за десять років виявився настільки успішним, що авторитет Бальцеровича як «архітектора польських реформ» не похитнули ані гострі, часами просто брутальні атаки на нього з лівого та правого таборів, ані справді серйозні й досі не розв’язані соціально-економічні проблеми, ані, зрештою, таки висока ціна, яку заплатило польське суспільство за ініційовану ним політику «шокової терапії».

«Бальцерович, – стверджує Даріуш Шимчиха, колишній головний редактор газети «Трибуна», – це, безумовно, один із головних продуктів польського експорту. З авторитетною, легко пізнаваною й скрізь шанованою торговою маркою. Шанованою більше за кордоном, ніж у себе вдома... А втім, навіть опозиція тихцем визнає, що для добра Польщі хай уже краще Бальцерович пильнує державну скарбницю, аніж хтось інший. З ним важко, то правда, але з іншого боку – є певність, що не буде ніяких бюджетних безумств та інших сумнівних експериментів... Бальцерович націлений на осягання мети, а не заробляння оплесків і популярності. Має, вочевидь, чітке розуміння, що добре про нього говоритимуть колись згодом, не нині».

«Бальцерович, – вторить йому головний редактор тижневика «Політика» Єжи Бачинський, – надзвичайно цінна постать у польській політиці. Він – її сумління, критерій, пікала відліку. Надто на тлі багатьох інших, чиє мислення не виходить за межі особистих інтересів».

Ставши 1989 року віце-прем’єр-міністром і міністром фінансів першого посткомуністичного уряду, 42-літній Лєшек Бальцерович – блискучий економіст, випускник Нью-Тюркського Університету Сент-Джон, стажер університетів у Сассексі та Марбурґу, – протримався на цій посаді лише трохи більше як два роки. Знаменно однак, що жоден наступний уряд – ні правий, ні лівий, ні правоцентристський – не вносив суттєвих змін до започаткованої ним жорсткої фінансово-економічної політики. Тож повернувшися восени 1997 року на посаду міністра фінансів і віце-прем’єра, ліберал Лєшек Бальцерович не мусив нічого кардинально міняти після свого попередника, соціал-демократа Марека Белькі.

«Десять останніх років польської економіки, – стверджує Єва Мілевич із «Газети виборчої», – це доба Бальцеровича. Навіть коли його немає при владі, він усе одно є... Велика людина. Один із чільних творців Третьої Речі Посполитої».

За десять років посткомуністичного розвитку Польща досягла стабільного п’яти-шести відсоткового щорічного приросту свого валового національного продукту, знизила інфляцію з 250 до восьми відсотків на рік, створила ефективні демократичні інституції, незалежні і справді впливові мас-медії, потужну національну культуру (досить зазначити хоч би, що польський кінематограф в останні роки успішно конкурує на внутрішньому ринку з усюдисущою й агресивною голлівудівщиною, яка оперує незрівнянно більшими фінансовими ресурсами).

Польща вже стала членом НАТО й упритул наблизилася до вступу до Європейського Союзу. Пересічний поляк заробляє сьогодні у десять разів більше від пересічного українця, а живе – на п’ять років довше.

Зрозуміло, що все це – заслуга не самого лише Бальцеровича й не самих лише польських еліт, а й цілого суспільства, котре рішуче покінчило в себе з номенклатурним феодалізмом й однозначно переорієнтувалося зі світу москвоцентричного на світ європейський. Бальцерович є лише символом цих змін – але також одним із їхніх компетентних «дизайнерів» і рішучих реалізаторів. «Якою мірою польський досвід придатний для України?» – такою була запільна тема нашої двадцятихвилинної розмови в його варшавському кабінеті.

Микола Рябчук:...

Автори
Категорiї: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі