Україніка у слов’янофільському архіві

Жовтень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
120 переглядів

Крымская война в истории России и в жизни славянофильского семейства: Переписка Веры Аксаковой и Марии Карташевской (1853–1856), издание подготовили Андрей Дмитриев и Денис Федоров, Санкт-Петербург: Росток, 2016, 464 с.

«День» И. С. Аксакова. История славянофильской газеты: Исследования. Материалы. Постатейная роспись, под общей ред. Н. Н. Вихровой, А. П. Дмитриева и Б. Ф. Егорова, часть 1, Санкт-Петербург: Росток, 2017, 816 с.

Пишучи про слов’янську ідею в Шевченковій творчості, Іван Дзюба цілком слушно зауважив:

Творче та ідейне багатство Шевченкової спадщини і Шевченкового діяння не можна сповна усвідомити й оцінити поза врахуванням і дослідженням його позиції щодо такого широкого й різнохарактерного явища, яким були панславізм і споріднене з ним російське та українське слов’янофільство.

І трохи далі відзначив брак вивчення проблеми «Шевченко і слов’янофіли» (та її занедбаність у роки незалежности), зокрема, «якщо врахувати великий інтерес до слов’янофільства з боку російських дослідників», — «на тлі цих інтенсивних зусиль вивчення українських аспектів слов’янофільської теми значно відстає». Те саме, що про Шевченка, слід сказати і про двох інших діячів «наддніпрянської трійці» — Костомарова і Куліша, а якщо взяти річ ширше, то, наприклад, мозаїку українського інтелектуального життя Східної Галичини в ХІХ столітті годі скласти без пазлів «слов’янської ідеї» та її російського відламу — слов’янофільства, без з’ясування творчих та ідеологічних зв’язків, особистих контактів, рецепції.

Останнім часом у Росії значно пожвавився інтерес до історії слов’янофільства і передовсім у джерелознавчому плані, наслідком чого стала низка ґрунтовних видань, які істотно розширюють і поглиблюють джерельну базу цього явища. Як виявляється, тут майже незорана цілина. У новітніх публікаціях україніка посідає поважне місце, і їх аж ніяк не оминути увагою. Більшість із них пов’язано з діяльністю Центру з вивчення традиціоналістичних напрямків у російській літературі Нового часу (керівник Андрєй Дмітрієв), який працює під егідою Інституту російської літератури Російської академії наук (Пушкінський Дім). У серії «Слов’янофільський архів», відповідальним редактором якої є леґенда російської філологічної науки — Боріс Єґоров, а промотором — Дмітрієв, вийшли такі книжки: «“Русская Беседа”: История славянофильского журнала: Исследования. Материалы. Постатейная роспись» (2011), «Разумевающие верой: Переписка Н. П. Гилярова-Платонова и К. П. Победоносцева (1860–1887)» (2011), «Никита Петрович Гиляров-Платонов: Исследования. Материалы. Библиография. Рецензии» (2013), «Люди русской правды: Переписка И. С. Аксакова с государственными и общественными деятелями (1855–1886): Тексты. Комментарии. Адресаты» (2016), «“День” И. С. Аксакова. История славянофильской газеты: Исследования. Материалы. Постатейная роспись» (2017), і остання в цій серії — монографія Дмітрієва «Н. П. Гиляров-Платонов и русская литература 1850–1880-х годов» (2018; її огляд див. у минулому числі «Критики»). У цій же серії з іншою редколеґією під головуванням і за активної упорядницької участи Татьяни Пірожкової з’явилася книжка Вєри Аксакової «Дневники. Письма» (2013) та збірники кореспонденції «Переписка И. С. Аксакова и Ю. Ф. Самарина (1848–1876)» (2016), «Кохановская (Н. С. Соханская) и семья Аксаковых: Переписка (1858–1884)» (2017). Поза названою серією, але в безпосередньому зв’язку з нею стоїть проєкт «Собрания сочинений» Івана Аксакова у 12 томах (наразі вийшов перший том у двох книгах — «Славянский вопрос», 2015), а також книжка вибраної кореспонденції між Марією Карташевською і Вєрою Аксаковою «Крымская война в истории России и в жизни славянофильского семейства: Переписка Веры Аксаковой и Марии Карташевской (1853–1856)» (2016). Усі ці видання опрацювало фактично невелике коло осіб. Окрім названих Дмітрієва, Єґорова і Пірожкової, це головним чином Ніна Віхрова, Ольґа Фєтісєнко та Дєніс...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі