Україна після Вільнюса: як виживатиме режим

Липень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
13
5438 переглядів

 

У резолюції було звернення до Державного департаменту США запровадити заборону на видачу віз «для всіх відповідальних» за ув’язнення та погане поводження з Юлією Тимошенко й іншими опозиційними політиками. 10 грудня 2012 року рада ЕС ухвалила резолюцію по Україні, де поряд із неґативною оцінкою останніх виборів підтвердила готовність підписати з Україною Угоду про асоціяцію за умови «відчутного проґресу» у трьох раніше визначених сферах: відповідність виборів міжнародним стандартам, вирішення питання вибіркового правосуддя і здійснення раніше визначених реформ.

Врешті після квітневого рішення Европейського суду з прав людини, який визнав, що ув’язнення Юлії Тимошенко на етапі слідства було порушенням її прав, у червні 2013 року в Сенаті США зареєстрували проєкт резолюції з черговим закликом до українського керівництва звільнити її. Хоча там не було згадок про санкції, зате був заклик до ЕС поставити звільнення Тимошенко умовою підписання Угоди про асоціяцію.

Донедавна в українських медіях суть дискусії переважно зводилася до питання – будуть санкції чи ні? Попри те, що з наближенням саміту політична риторика Заходу змінилася і про санкції вже воліють не згадувати, я вважаю, що це питання знову може стати актуальним, якщо Угоду про асоціяцію не буде підписано. Зосередження уваги лише на факті санкцій не дає можливости поглянути далі – які є мотиви санкцій і яких наслідків очікує Захід від застосування чи не застосування санкцій?

 

Сторінки3

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі