Тут була Клариса

Березень 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
3
304 переглядів

Шевченкова повість «Художник» містить знакову згадку про семитомний епістолярний роман Семуела Ричардсона «Клариса, або Історія юної леді» («Clarissa; or, the History of a Young Lady: comprehending the most important concerns of private life; and particularly shewing the distresses that may attend the misconduct both of parents and children, in relation to marriage», 1747– 1748), який уважають за один із найдовших в англійській літературі. Головний герой у листі до розповідача повідомляє:

О чем же мне еще писать вам, мой незабвенный благодетель? Я так редко и так мало пишу вам, что мне совестно. Упреки ваши, что я ленив писать, не совсем справедливы. Я не ленив, а не мастер о обыденной жизни своей рассказывать увлекательно, как это другие умеют делать. Я недавно (собственно для писем) прочитал «Кларису», перевод Жуль Жанена, и мне понравилось одно предисловие переводчика. А письма такие сладкие, такие длинные, что из рук вон. И как это достало терпения у человека написать такие бесконечные письма? А письма из-за границы мне еще менее понравились: претензии много, а толку мало. Педантизм и больше ничего. Я, признаюсь вам, имею сильное желание выучиться писать, да не знаю, как это сделать. Научите меня. Ваши письма так хороши, что я их наизусть выучиваю. А пока овладею вашим секретом, буду вам писать, как сердце продиктует. И моя простосердечная откровенность пускай пока заменит искусство.

На відміну від багатьох інших аналогічних згадок у Шевченкових повістях про певні твори світової літератури, тут вказано конкретний переклад. Російською мовою роман уперше перекладено з французької і опубліковано під назвою «Достопамятная жизнь девицы Клариссы Гарлов, истинная повесть. Англинское творение г. Рихардсона. С присовокуплением к тому оставшихся по смерти Клариссы писем и духовного ее завещания» (СПб., 1791. Ч. 1–4; 1792. Ч. 5–6; загальний обсяг — майже 2300 сторінок). Видання зафіксовано в описі бібліотеки Алєксандра Смірдіна, якою мав змогу користуватися і Шевченко.

Утім, навряд чи поет ознайомився з Ричардсоновим романом за публікацією 1791–1792 років. Водночас Шевченкові слова не треба розуміти так, нібито він прочитав французький переклад Жуля-Ґабриеля Жанена, який з’явився друком тільки 1846 року (у повісті, нагадаємо, описано події кінця 1830-х років). Ідеться, звісно, про новий скорочений переклад Алєксандра Дружиніна з французької переробки Жанена (Richardson S. Clarisse Harlowe / Par M. Jules Janin. Paris, 1846, 2 v.), опублікований 1848 року, коли Шевченко вже перебував на засланні. Цитований розлогий уривок із повісти дає підстави припускати, що він прочитав і статтю «Семуел Ричардсон і його епоха», підготовану на основі передмови перекладача до французької публікації роману. Однак, можливо, у відповідних рядках повісти «Художник» ішлося про передмову до роману в «Библиотеке для чтения» — однозначно стверджувати, що мав на увазі Шевченко, у цьому випадку неможливо. Жанен скоротив «Кларису» до чотирьох частин, приблизно половину залишив в епістолярній формі, решту переказав, що збережено і в перекладі Дружиніна.

Зміст «Клариси» контрастно кореспондує з історією невдалого шлюбу молодого художника. Доброчесність, яку Клариса ревно оберігає, становить протилежність наївним моральним настановам Паші, точніше їх відсутності за браком належного виховання. Цитованому уривкові в повісті передує фривольна сцена, свідком якої став головний персонаж, коли напіводягнутий мічман намагався затягнути дівчину в кімнату. Цнотливого юнака глибоко обурила поведінка розбещеного офіцера, а згодом вразило, що Паша поводилася так, ніби нічого не сталося:

Никакого самолюбия, ни тени скромности. Простая ли это, естественная наивность? Или это следствие уличного воспитания? Вопрос для меня неразрешимый. Неразрешимый потому, что я к ней безотчетно привязан, как...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі