Ціна корупції

Жовтень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
2280 переглядів

Вплив на економічне зростання та структуру промисловості

Семюел Гантінґтон 1968 року написав: «Висловлюючись у термінах економічного зростання, єдиною річчю, гіршою за суспільство з жорсткою, надцентралізованою та нечесною бюрократією, може бути суспільство з жорсткою, надцентралізованою та чесною бюрократією». Гантінґтон твердить, що корупція виконує роль мастила для «змащування коліс» жорсткої державної бюрократії та дозволяє економіці рухатись. Цей погляд опрацювали інші експерти, які переконують: якщо це так для індивідуальної короткострокової перспективи, то у кінцевому рахунку вплив корупції на економічне зростання та розподіл благ – від’ємний.

Як уже зазначалось, Інститут Світового Банку (WBI) підрахував, що загалом у світу понад трильйон доларів на рік витрачається на хабарі.

Хоч як це дивно, але хабар не є виміром корупції: інколи, як зазначає Гантіґтон, він може позитивно впливати на розвиток економіки. Проте, будучи вартісним для когось, хабар є грошовим обміном, що впливає на розподіл прибутку, залишаючи водночас ВВП незмінним (фактично, якщо цей показник реєструється, хабар може навіть підняти ВНП, оскільки гроші часто даються за послуги, які не відображаються в офіційній статистиці). Чи означає це, що корупція не має поганого впливу на економічне зростання? Звичайно, відповідь – ні.

Корупція викривлює економічні стимули та впливи у різноманітний спосіб. Паоло Мауро, один з економістів, які емпірично вивчали обставини корупції, продемонстрував, що корупція знижує економічне зростання в середньому на на 0.5–1% на рік. В його огляді шкідливий вплив корупції на економічне зростання відбувається через несприятливий вплив на інвестиційні ставки. Для України такий вплив еквівалентний втраті 7-13 млрд. грн., які могли би бути вкладені в освіту, громадські та інвестиційні проекти. Гірше те, що така ситуація ще тяжче відбивається на довготермінових показниках економічного зростання, оскільки втрати з часом акумулюються. За оцінкою Інституту Світового Банку, з часом зниження корупції та відновлення законності у типовій країні, що розвивається, призведе до підвищення річного доходу на душу населення з 2 000 до 8 000 доларів.

Корупція також викривлює розподіл ресурсів у промисловості. Андрей Шлєфер та Роберт Вішни (Andrei Shliefer and Robert Vishny) з Масачусетського технологічного інституту (МІТ) стверджують, що країни з високим рівнем корупції інвестують відносно більше ресурсів у будівництво і менше – в освіту та соціальні програми. Корумпований урядовець радше надасть перевагу великому інвестиційному проекту із дуже непевними розрахунками, де складно моніторити витрати (приміром, будівництво автотраси, футбольного стадіону чи аеропорту), ніж освітнім програмам, які є відкритішими та контрольованішими. Цей погляд підтверджується емпіричними спостереженнями. 2011 року Transparency International опитала 3016 старших бізнесових посадовців у 30 країнах світу щодо ознак участі їхніх зарубіжних компаній-партнерів у хабарництві (Індекс хабарництва, Bribe payers index (BPI), 2011). Результати різняться за видами виробництва, як це показано у схемі 3: контракти в секторі державного управління та будівництва є найбільш корумпованими, тоді як легка промисловість та сільське господарство – найменш.

Корупція та макроекономічна нестабільність

Корумпованіші країни мають менш передбачувані темпи зростання. Корупція послаблює державні інституції, що своєю чергою призводить до неефективности та слабкої передбачуваности у макроекономічній політиці. Дарон Асімоґлу (Daron Acemoglu) з МІТ зазначає, що в інституційно слабких країнах еліти та політики перебувають у постійному пошуку можливостей для експропріації добробуту з різних сеґментів суспільства. «В інституційно слабких суспільствах проблематично стримати контролюючу політичну владу, і цей брак механізмів, які би стримували політиків та еліту, підвищує бажання різних груп боротися саме за владу та дає їм можливості використовувати набуті позиції, подекуди зі згубними наслідками, коли такі групи приходять до влади» (2) Acemoglu et al., 2003.

Шкідливий вплив боротьби за владу на макроекономічну стабільність повною мірою спостерігається в Україні. До прикладу, сконфліктовані навколо курсу гривні інтереси політично анґажованих українських експортерів з імпортерами дестабілізують обмінний курс, що призводить до непередбачуваних стрибків. Національний Банк України, де-юре незалежний від уряду та казначейства, мусить діяти в інтересах макроекономічної стабільности та протидіяти будь-яким спробам спекулятивних атак на гривню. На практиці ж управлінські досягнення НБУ навряд чи зумовлені міркуваннями лише макроекономічної стабільности, натомість часто їх можна пояснити політичними мотивами. Боротьба влади за контроль над усіма політичними інституціями та відчуження на свою користь рентабельних об’єктів стає підвалиною поганих макроекономічних показників та нестабільности.

Корупція та люди

Можливо, найбільш руйнівним є вплив корупції на людський капітал. У корумпованих країнах, де віддача рентоорієнтованої поведінки є відносно високою, така поведінка не компенсується інвестуванням в освіту та підприємництво. В результаті людський потенціал перетікає з виробництва на перерозподіл. Юні та талановиті стають колекторами і збирачами податків чи регулювальниками трафіку замість того, аби ставати інженерами й підприємцями. Позаяк людський капітал є основним чинником економічного зростання, таке викривлення шкодить довгостроковим перспективам накопичення того ж таки людського капіталу та виробництва знань.

Корупція також збільшує соціальну несправедливість. Вона тісно пов’язана з ухилянням від податків та податковими пільгами, що зменшують базу оподаткування. Бенефіціяри механізмів ухиляння від податків більш ймовірно стають багатими людьми. Як наслідок корупція призводить до утворення більш реґресивної податкової системи (3) [такої, де оподаткування економічних суб’єктів зменшується відповідно до їхніх прибутків] та зменшує фонди соціальних програм. Даніель Кауфман з WBI стверджує: «За поглибленого діагностування країни ми … виявляємо, що корупція та хабарництво і є реґресивним оподаткуванням. Не лише менші підприємства сплачують вищу частку свого зиску у вигляді хабарів, аніж їхні більші контраґенти, але на додачу ще й бідніші домогосподарства несуть непропорційно важчий тягар хабарництва, сплачуючи набагато більшу частку своїх доходів, ніж домогосподарства з вищим доходом – часто при цьому за ті послуги, які, за ідеєю, повинні надаватися безкоштовно. Дослідники в Міжнародному валютному фонді, опрацьовуючи світові дані з розподілу доходів, також виявляють зв’язок корупції зі збільшенням нерівності у прибутках».

Беньямін Олкен з МІТ дослідив, наскільки корупція може цілком змінити результати програми, спрямованої на зниження нерівності. Він виміряв обсяг корупції у великій індонезійській трансферній програмі із забезпечення рисом бідних домогосподарств. Олкен порівняв урядові звітні записи про кількість субсидованого рису, наданого певним селищам та районам, із даними опитувань домогосподарств щодо отримання селянами рисових пайків. У підсумку він встановив: щонайменше 18% призначеного на програму рису зникли між вивантаженням із державних сховищ та доставкою до домогосподарств. «Зниклий» рис було «знайдено» в 10 селищах,  концентровано розташованих в поодиноких регіонах. Олкен дійшов висновку: програма призвела до збільшення нерівності, що суперечило меті впровадження програми.

Корупція та природні ресурси

Україна – багата на ресурси країна, яка експортує різні види палива, копалин та металів. У першій половині 2012 року частка необроблених матеріалів у загальному обсязі експорту становила понад 40%. Ці природні багатства можуть бути як прокляттям, так і щастям. На жаль, корупція завдає значної шкоди багатим на ресурси країнам зі слабкими інституціями. Це називається «ресурсним прокляттям».

Найгіршими прикладами ресурсно багатих країн із невеликим населенням є Ніґерія та Конґо. Корупція і надання ліцензій на імпорт та інші привілеї олігархам зруйнували умови для довгострокового поступу ніґерійської та конґолезької економіки. (3) Ресурсне багатство дозволяє диктаторам легше відкуповуватись від тих, хто кидає їм політичний виклик, як це зробив у багатому на мідь, діаманти, цинк, золото, срібло й нафту Конґо президент Мобуто. (4)

Неґативний вплив «ресурсного прокляття», що спостерігається в Україні, полягає у деґрадації промисловости, підвищенні реального обмінного курсу та вбогих можливостях для економічного зростання. «Золоте дно» висотує капітал та робочу силу з виробничих секторів, підвищує комунальні тарифи та вартість обслуговування і робить неконкурентоспроможним місцеве виробництво товарів.

Багаті корисні копалини посилюють потужність олігархів, стримуючи розвиток середнього класу та унеможливлюючи застосування механізмів стимулювання економічного зростання, що мало би сприяти розвитку суспільства.

Політичні рекомендації

Приклад. Реформа грузинської дорожної поліції

У розмові про корупцію важко не згадати Грузію як приклад країни, що ефективно переборола корупцію менш як за одне десятиліття. У 2003 році корупція зачіпала щоденне життя переважної більшості грузинів. Хабарі вимагались під час отримування водійських прав, вступу до державного університету та відкриття власного бізнесу. Після того, як нова влада оголосила «нульову толерантність» до корупції, ситуація суттєво покращилась.

Дорожня поліція була частково корумпованою. Згідно з даними Світового банку, влаштування на посаду дорожнього полісмена коштувало від 2000 до 20000 доларів хабара, залежно від місцезнаходження. Після 2003 нова влада вдалась до безпрецедентних кроків по боротьбі з корупцією в дорожній поліції. «Практично водночас 16 000 дорожніх поліцейських було звільнено та протягом кількох місяців замінено на 2300 нових патрульних» (6), робота яких оплачувалась за вдесятеро більшою ставкою (400 – 500 доларів на місяць) і забезпечувалась новими авто, оснащеними модерними бортовими комп’ютерами.

Перед реформою дорожньої поліції багато законодавців та оглядачів висловлювали скептицизм та сумніви щодо таких радикальних кроків. Вони звертали увагу на те, що такий крок призведе до суспільної напруги, зменшення порядку на дорогах та зростання злочинності. Однак більшість таких прогнозів не справдилась. Навпаки, реформа суттєво зменшила корупцію та збільшила безпеку на грузинських дорогах. За даними дослідження, проведеного Світовим банком та Европейським банком реконструкції і розвитку, 2010 року лише 1% населення Грузії повідомив про давання хабарів дорожній поліції.

Грузія також провела низку успішних реформ в інших галузях: податковому адмініструванні, закупівлях, реґулюванні підприємництва та муніципальному сервісі. Широка антикорупційна кампанія різко зменшила поширеність хабарництва і дала грузинам упевненість у здатності впливати на якість громадського обслуговування: 75% грузинів переконані, що можуть особисто впливати на боротьбу з корупцією. Згідно з даними ТІ (2011), лише 4%  грузинів давали хабарі за останні 12 місяців. Грузини також доброї думки про державні інституції. Приміром, лише 14% грузинів, порівняно з 68% росіян та 81% українців, сприймають поліцію як корумпований державний орган.

Політичні підтексти для України

У всіх відношеннях корупція в Україні – широко розповсюджений феномен, що завдає нищівного удару перспективам зростання країни. Україна має одну з найбільших за обсягом тіньових економік у реґіоні, що обмежує надходження в державний бюджет. Бізнесмени та експерти розглядають Україну як державу з дуже високим рівнем корупції, що призводить до поганого інвестиційного клімату та формує вороже бізнесове середовище. Пересічні люди втратили надію на будь-який поступ у боротьбі з корупцією.

Україна в десять разів більша від Грузії за площею та населенням. Тут поліційний апарат налічує майже 320 000 людей і є найчисленнішим з-поміж усіх європейських країн, окрім Росії. Реформування правоохоронних органів скоріш за все вимагає скорочення цього числа на половину. Суспільні наслідки реформи у стилі Грузії ймовірно будуть жорсткішими, і країна мусить їх уникнути. Водночас, половинчасті рішення не є виходом, оскільки корупція проростила глибоке коріння в міліції. Послідовніший підхід, що займатиме більше часу і дозволить замінити вищий офіцерський склад юними та амбіційними, може спрацювати, проте влада мусить зважати на необхідність допомогти тим, хто втратить роботу, і навчити їх виконувати різноманітні завдання.

Окреслена проблема є питанням національної безпеки і мусить стати пріоритетом реформування. Як засвідчує приклад реформ у Грузії, сильна політична воля та цілеспрямовані, ефективні кроки можуть суттєво вплинути на ситуацію в країні. Протягом останніх трьох років Україна не просунулась уперед у боротьбі з корупцією, незважаючи на публічні запевнення, що боротьба з корупцією є пріоритетом влади. На щастя, Україна не має альтернатив, оскільки вбога та корумпована країна в центрі Европи довго не протримається.

 

Сторінки2

Про автора

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.