Три ілюстрації до українських шукань

Жовтень 1998
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
77 переглядів

Доповідь, виголошена 12 вересня 1998 ро­ку на конференції у Ґдині (Польща), при­свяченій сучасній Україні. Друкується з невеликими скороченнями (головно цитат із публікацій у «Критиці», що їх наводила авторка на потвердження своїх тез).

Короткочасний ентузіазм українсь­кого суспільства та інтелектуальних еліт, спричинений здобуттям неза­лежності, дуже швидко змінився фрустрацією. Особливо тоді, коли виявилося, що держава не може або не хоче подолати кризи, яка її роз­дирає. Розгубленість українських еліт підсилювалася тим фактом, що вони, крім господарчої кризи, кризи держави, опинилися перед пробле­мою невикристалізуваної національ­ної ідентичності більшої частини суспільства. Вже не кажучи про те, що українські інтелектуали насампе­ред змушені були відповісти собі на підставові запитання: які найбільші загрози для тотожності українців? до якої цивілізації вони належать або ж, радше, хотіли б належати? Укра­їнський книгодрук перебуває в гли­бокій кризі, тож єдиним місцем, де з’являються нові інтелектуальні пропозиції і точаться дебати, стали часописи.

В цьому нарисі я хочу поставити питання про те, як відображаються в українських культуротворчих часописах великі й часто драматичні зміни, що сталися в Україні. Яку картину світу створюють, який цивілізаційний вибір для України об­стоюють українські видання?

Розгляньмо їхні ідейні позиції, не претендуючи на вичерпне висвітлен­ня теми. На мою думку, можна виок­ремити три моделі ідейно-цивілізаційного вибору українських часопи­сів. Користуючись положеннями Семюела Гантінґтона, я назвала би такі цивілізаційні стратегії української періодики:

  • прозахідну;
  • амбівалентну, невизначену;
  • автаркічну, по суті проправославну чи євразійську.

Картагена нашої провінційності має бути зруйнована

Одним із найцікавіших українських часописів є «Критика», перше число якої з'явилося восени минулого ро­ку. Її творці підкреслювали, що фор­мальними зразками для часопису стали такі видання як «Тhе New York Review of Books» і «The Times Literary Supplement», котрі — як це пояс­нює вступна програмна стаття — приваблюють професіоналізмом, ви­важеним аналізом, поєднанням еру­диції та гнучкого стилю. Редактори не приховували, що мають неабиякі амбіції: «Як видно з уже п’ятдесяти­річного досвіду паризької “Культу­ри”, навіть один часопис може мати вирішальний вплив на своє суспіль­ство, на його цінності та самооцінку, якщо тільки він робить свою справу чесно, професійно і з глибоким по­чуттям свого завдання та візії, яка ним керує. Це також має бути метою “Критики”». Щоправда, тут-таки творці часопису додавали, що він, «самозрозуміло, не береться само­тужки відвоювати престиж україн­ського інтелектуального дискурсу». Однак цю фразу треба трактувати радше як вияв кокетства редакції, аніж справжньої згоди на буття од­ним із-поміж багатьох. Здається, що це переконання зміцнюється дотеперішнім доробком часопису, котрий у планах творців «Критики» мав стати найважливішою трибуною українсь­кої інтелігенції ліберальної орієнтації.

Напевно тут треба шукати дже­рел, які вже в першому числі часо­пису змусили підняти проблему російськомовної інтелігенції, котра на­креслила на своїх прапорах лібе­ральну ідею. У своєму зацікавленні російськомовними лібералами ре­дактори, зрештою, не самотні. При­гадую, як напередодні останніх бе­резневих виборів в Україні молоді українські інтелектуали найбільше переймалися наслідками виборів для Соціально-ліберального об’єд­нання (СЛОН) Володимира Гриньова. Здається, причина цього по­силеного інтересу проста: в ґрунті речі це питання про те, якою мовою, в якому культурному контексті — російському чи українському — здій­снюватиметься модернізація країни. Допоки російськість в Україні пов’я­зана зі старим порядком, з популіст­ськими суспільними ідеями та кому­ністичними гаслами або, врешті, з васальною залежністю від Росії, в майбутньому можна буде успішно здійснити...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі