Тропік Лєві-Строса

Грудень 2009
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
2
172 переглядів

Столітній Кльод Лєві-Строс, що відійшов від нас 30 жовтня 2009 року, був одним із тих рідкісних чоловіків, чиїм іменем почали називати місця за його життя. Антропологічний музей Ке-Бранлі, відкритий у Парижі 2006 року, могли би назвати музеєм імені Лєві-Строса – так багато у цьому задумі від засновника структурної антропології. Лише той факт, що Лєві-Стросове життя ще тривало, змусило будівничих нагородити його ім’ям тільки велику концертну залу, «Театр Лєві-Строса».

Ке-Бранлі не є звичним музеєм – так само, як і Лєві-Строс не був звичним антропологом. Зали цього музею не прагнуть показати речі: вони розповідають історії, діляться образами та запрошують провести час в уявному світі. Класичний музей, народжений у XVIII столітті, є зібранням артефактів: його головною красою є об’єкти, зібрані з усього світу, виставлені на огляд, класифіковані та супроводжувані коментарями. Натомість скарб Ке-Бранлі – це реконструкції смислів, а не предметів. Він розповідає історії про сприйняття людського тіла в африканських племенах; про смисл ритуалів народження та поховання; про те, як і чому стара маска яґуара може допомогти амазонському мисливцеві на якийсь час стати самим яґуаром.

І в цьому музей Ке-Бранлі є немовби дітищем Кльода Лєві-Строса: адже пропонує дивитися на культуру не як на колекцію речей, а як на бібліотеку значень.

Лєві-Строс був напевно найпершим в історії антропології, хто поглянув на культуру як на мову. Він зумів одним із найперших зрозуміти, що спілкування між людьми відбувається не лише за допомогою мовних знаків, але й через значення, що їх надають діям, жестам, облаштуванню приміщень, знаряддям, маскам, одягу, ритуалам, їжі. Так у його пошуках матеріяльна культура наново набувала здатність говорити, а мова зросталася з речами й тілами.

***

Кльод Лєві-Строс був філософ за освітою. Але університетські бібліотеки досить рано перестали бути для нього найліпшим місцем шукання нових думок. Якось поступово він став одним із тих філософів XX століття, що відкривали нові території поза межами своєї дисципліни та свого канону. Окрім Лєві-Строса серед таких персонажів XX та раннього XXI століття знайдемо Пеґі, Дюркгайма, Беньяміна, Сартра, Барико, Ерика-Емануеля Шміта... Це були люди, які запрагнули віднайти філософію у житті, а не життя у філософії.

1931 року, після закінчення філософського факультету Сорбони (його однокурсниками були Мерло-Понті та Симона де Бовуар) та склавши аґреґаційний іспит, Лєві-Строс швидко розчарується у традиційній для його однолітків кар’єрі гімназійного, а згодом університетського викладача. Більшість із його однокурсників були, за пізнішим свідченням Лєві-Строса, «передчасно постарілими, сором’язливими та самотніми», що прагнули «визнання тих дорослих, якими вони зрештою колись стануть». Страх перед таким завчасним старінням, духовним більше ніж тілесним, спонукав його до незвичного для філософа жесту: він вирішив здійснити реальну подорож до іншого мислення та іншої географії.

«Причини, через які я відійшов від філософії, аби наблизитися до етнології, – пізніше напише Лєві-Строс, – полягали ось у чому: я вважав, що коли ми хочемо зрозуміти людину, нам треба перестати закриватися в інтроспекції, чи розглядати тільки одне-єдине – наше – суспільство... Я хотів, аби ми звернулися до культурних досвідів максимально відмінних і максимально віддалених від нашого». Для багатьох Лєві-Стросових друзів цей «відхід» від філософії був хитрістю, спробою знайти інші двері до філософського дому. Морис Бляншо писатиме, що Лєві-Стросове зречення філософії – це, можливо, «найліпший спосіб любити її та залишатися їй вірним»...

1935 року Лєві-Строс сів на пароплав і перетнув океан. Він опиниться у Бразилії і певний час працюватиме разом із іншим майбутнім реформатором французьких гуманітарних наук – Фернаном Броделем. (Про Броделя він потім розкаже історію – історію про те, як майбутній...

Про автора
Категорiї: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі