Трансфер ґендерів

Січень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1159 переглядів

Judith Halberstam. «Traffic in Genders». З англійської переклала Катерина Міщенко. 

В основу публікації покладено лекцію, що її авторка виголосила 2 червня 2011 року в Києво-Могилянській академії. Переклад здійснено за підтримки представництва Фонду ім. Гайнриха Беля в Україні. Повний текст лекції з обговоренням та запитаннями вміщено на сайті «Критики».

Я хотіла би розпочати із засновків вивчення ґендеру та сексуальности в університетському контексті, – адже розвідки в цій царині часом здаються контраверсійними, і я впевнена, в Україні так само немає єдиної думки про те, наскільки леґітимна ця сфера гуманістики, – а також розглянути взаємозв’язки між вивченням ґендеру й сексуальности і політичною платформою фемінізму. Спробую викласти деякі засади досліджень ґендеру й сексуальности, потім розповім про те, як їх зреалізовано в США та перенесено в европейський контекст, що нерідко зумовлює обмін між европейськими та американськими дослідниками.

Основним принципом ґендерних ідеологій є те, що у світі існують два типи тіл: чоловічі й жіночі, як того вимагає репродукція. Вважають, що гетеросексуальність – це правильна й безумовна «природна» форма сексуальних стосунків і жодні інші сексуальні відносини не є прийнятними. Однак це твердження вельми хитке, бодай тому, що в природі існує багато по-різному ґендерованих тіл. Скажімо, деякі тварини можуть змінювати стать. А люди можуть народжуватися із двійчастими ґеніталіями. І деколи важко схарактеризувати тіло, визначити, чоловіче воно чи жіноче. Говорячи про природний стан, ми не можемо просто заявити: на світі існують чоловіки, жінки – і все, крапка. Якщо апелюємо до природи, тоді слід говорити так: на світі є чоловіки, жінки та гермафродити, проміжні тіла. Так само, розглядаючи взаємини тварин на доказ природности гетеросексуальности, матимемо хиткий ґрунт під ногами, адже серед живих істот виникає багато різних форм сексуальної взаємодії. Ідея того, що розмноження раціоналізує наше мислення в категоріях чоловік–жінка, також підлягає критиці. Чому? Бо людські створіння потребують відтворення, але культура не потребує того, щоби всі індивіди відтворювали себе. Навіть із погляду стабільности популяції, деякі люди мають відтворювати себе, а деякі – ні. Якби кожен індивід мав п’ятьох-шістьох дітей, у нас було б істотно більше проблем, аніж маємо нині. Ця теза справджується і для тваринних спільнот. Деякі тварини відтворюються, деякі не мусять цього робити – задля збереження стабільности популяції. Якщо брати природу за арґумент, то двома фіксованими ґендерними маркерами, чоловічим і жіночим, ми не обійдемося. І зазнаємо невдачі, припускаючи, що гетеросексуальність апріорі природна. Вона природна. Але настільки ж, наскільки є природною гомосексуальність. Тож або гетеро- та гомосексуальність обидві природні, або жодна з них. Але не можна сказати, що одна з них природна, а друга – ні, оскільки значення гетеро- та гомосексуальности виникли з одних і тихже матеріяльних умов.

Якщо жити у світі з двома можливостями ґендерного ідентифікування, – жіночим або чоловічим, маскулінним або фемінним, – хтось удаватиметься до крос-ідентифікування. Це неминуче. Ви не зможете впоратися з численністю й розмаїтістю індивідів і ґарантувати, що кожне окреме тіло відповідатиме категорії, передбаченій для такого роду, типу людини. Скажімо, кожній особі у жіночому тілі не ґарантовано бажання особи у чоловічому тілі. Кожному, хто перебуває в чоловічому тілі, не дано ідеологічних ґарантій бажання лише жіночого тіла. Ба більше, ми живемо в культурах із чоловічим до мінуванням, які звеличують маскулінність і зазвичай упосліджують фемінність. Для цих культур є характерним виробництво такого побічного продукту, як гомоеротизм. Це неминуче. Ми чуємо: маскулінність дивовижна, фемінність принижена, фемінність другорядна, маскулінність прекрасна й першорядна, фемінність доместикована й недалека.Коли в культурі уславлюють маскулінність, вона стає об’єктом бажання і для самих...

Про автора
Категорiї: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі