Темна сторона місяця

Серпень 2000
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
120 переглядів

1

Як місяць, що височить над землею, видний нам усім, одначе завжди тільки з одного боку, суть української літератури, позірно ясна, залишається не повністю нам відкрита. Темну сторону місяця прояснили до великої міри космічні полети, які принесли нам інформацію про те, що криється там, де нам не видно. В пізнанні української літератури теж трапляються певні зрушення – протягом останніх кількох років з’явилася низка книжок – наприклад, «Модерністи, марксисти та нація» Мирослава Шкандрія та «Український футуризм 1914–1930» Олега Ільницького, – що кажуть нам багато цікавого про окремі її явища. А 1998 рік приніс спробу накреслити вже практично повну карту української літератури двадцятого сторіччя: монографію Соломії Павличко «Дискурс модернізму в українській літературі». Це друге видання її праці, що вийшла 1997 року, доповнене розділами про трактування психопатичних явищ в українській літературі та про модерністичний рух на заході 60–70-х років; перше видання зупинилося на процесах 50-х. Хоч у своїм першім виданні книжка Павличко викликала жваву реакцію в пресі, новий варіант її, і з точки погляду теми, і з точки погляду трактування її авторкою, заслуговує на дальше обговорення.

Монографія, як декларує її заголовок, є розглядом явищ модернізму в українській літературі. Але оскільки модерністичні рухи та їхні протирухи, що є складовою частиною дискурсу модернізму, становлять левину частку процесів в українській літературі цього сторіччя, то авторка заторкує практично все, що діялося в українській літературі протягом розгляданого часу. Якщо не згадувати кількох відносно незначих пропущень, неторканими залишаються тільки явища літератури соцреалізму та його відгалужень, які до цієї теми причетні мало. Книжка обсягом понад 400 сторінок наводить велику кількість важливих і часами не легко доступних фактів і пропонує низку цікавих висновків. Вона, без сумніву, – один із найвагоміших за останні роки внесків в українське літературознавство: вагомий не тільки як збір інформації, а й не менше як поштовх до дальших досліджувань цієї теми. Можна припустити, що саме застосований у книжці підхід і базовані на нім висновки спонукають інших дослідників по-своєму звернутися до теми модернізму в українській літературі. Ця стаття накреслює один із таких можливих підходів і подає погляд на українську літературу двадцятого сторіччя, дещо відмінний від того, що його запропонувала Соломія Павличко.

2

Загальні контури карти української літератури двадцятого сторіччя, що їх накреслює книжка Павличко, виглядають так.

На межі дев’ятнадцятого та двадцятого віків в українській літературі відбулося зрушення, спричинене кризою основної її філософії – народництва, яке твердило, що мета літератури – служіння своєму народові. Цієї філософії дотримувалися передусім представники старшого покоління, такі, як Іван Франко, але й чимало з молодшого. Проте дехто з молодшого покоління відчував, що в контексті тих змін, яких зазнавали літератури Європи, народництво не могло бути теоретичною основою української літератури. Цю настанову можна окреслити як перший вираз українського модернізму. До нього стреміли Леся Українка й Ольга Кобилянська, перш за все як пропаґаторки ідей фемінізму. До модернізму стреміли також прихильники естетизму, ідеї «мистецтво для мистецтва»; одні з них об’єдналися в галицькім угрупованні «Молода Муза», інші були близькі до певних видань зламу віку, особливо київської «Української хати». Це такі письменники, як Остап Луцький, Василь Пачовський, Михайло Яцків, Петро Карманський, Микола Вороний, Олександр Олесь, Микола Філянський, Гнат Хоткевич і теоретик Микола Євшан. Хоча хронологічно ці явища збігаються зі згаданими вище, Павличко називає їх «другою хвилею». З творчості прозаїків Яцкова та Хоткевича авторка вважає модерністичними ранішні оповідання, «поезію в прозі». Пізніших їхніх творів вона не розглядає, і треба припустити, що...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі