«Тарас Бульба» у пампасах і фіордах

Липень 2001
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
54 переглядів

1.

Якби комусь зі славістів трапилася нагода прочитати нещодавно видану «Історію аргентинської опери», він був би вельми здивований таким-от твердженням:

В анналах нашої ранньої націо­нальної опери вирізняється дата, що розділяє води минулого та су­часного. Це 20 липня 1895 року, коли в оперному театрі відбулася прем’єра першої опери Артуро Берутті, поставленої в Буенос-Айресі ... ліричної драми в чоти­рьох діях «Тарас Бульба», лібрето Гільєрмо Ґодіо за однойменною повістю Гоголя...

І зовсім уже не матиме меж зачу­дування нашого славіста, коли він натрапить на авторитетну «Історію норвезької опери». Описуючи події оперного мистецтва в Осло (тоді Христіанії) наприкінці 1890-х років, коли репертуар шведських артистів складали італійські та французькі твори, автор виділяє як історичну дату 21 квітня 1897 року: день пре­м’єри «Kosakkerne» норвезького ком­позитора Катарипуса Еллінґа - опе­ри в чотирьох діях, написаної за мо­тивами твору Миколи Гоголя «Тарас Бульба». І висловлює дуже промо­висту думку: «Kosakkerne» є першою норвезькою національною та пер­шою повноцінною великою оперою.

Те, що дві опери за Гоголевою по­вістю про козацьку Україну приблиз­но в той самий час справили такий визначний вплив на музичну куль­туру Аргентини та Норвегії, яскраво ілюструє загалом маловідомий факт: понад два століття українські теми тішилися неабиякою популярністю на оперних сценах Західної Європи й навіть Америки. Конкретний випа­док із «Тарасом Бульбою» допоможе вийти на ширшу тему, яка варта уваги музикознавців та істориків куль­тури особливо тепер, коли Україна починає віднаходити історичні зв’яз­ки із Заходом, а Захід — з Україною.

2.

Звісно, переповідати сюжет «Тараса Бульби» немає потреби. Одначе корисно буде виділити деякі деталі його композиції та змісту, які, ли­бонь, допоможуть пояснити числен­ність адаптацій цього твору до му­зичної сцени.

Гоголь, який у ранній творчості надихався характерними типами, звичаями, традиціями та історичним минулим рідної землі, панорамно змальовує у своїй повісті Україну часів польського панування, проти якого бунтувало зосереджене на Запорозькій Січі козацьке військо. Судячи зі згадуваних у ній осіб і подій, це могли бути 1630-ті роки. Центральними персонажами є козак Тарас Бульба та двоє його синів: старший, мужній та героїчний Ос­тап, і молодший та романтичніший Андрій. Події розгортаються на тлі запеклої ворожнечі між католиками-поляками та православними україн­цями, боротьби проти татар, а також соціальних проблем, на які вказує, наприклад, образ єврейського тор­гівця Янкеля.

Однак оперних композиторів на­дихав не весь сюжет, а лише один його романтичний мотив. Ідучи з батьком і братом на Січ, Андрій по­ринає у спогади про свої бурсацькі дні у Києві, де він уперше побачив і покохав прекрасну панну — як ви­явиться, дочку польського воєводи. А коли козаки обложили місто Дуб­но, Андрія знаходить у таборі запо­рожців її служниця. Дізнавшись від неї, що його кохана ледь не помирає від голоду в оточеному місті, він слі­дом за служницею пробирається туди таємним підземним ходом, при­хопивши мішки з хлібом. Заради кохання Андрій зрікається свого батька, товаришів і вітчизни, пов’я­зує свою долю з давніми ворогами, поляками, й очолює атаку супроти своїх колишніх товаришів-запорожців — але стає віч-на-віч із Тарасом, який, промовивши знамениті слова: «Я тебе породив, я тебе й уб’ю!», за­стрелив сина-зрадника.

Тут вочевидь присутні всі склад­ники оперного сюжету: історія Ромео та Джульєтти, запаморочлива пристрасть між дітьми запеклих во­рогів; національні та релігійні су­тички; конфлікт кохання та обов’яз­ку; патріотизм і зрада; нарешті, при­голомшлива розв’язка: батько вби­ває сина, якого безмежно любить. А долучімо потенціал жанрових сцен: козацьких гулянок із піснями й тан­цями; похмурих релігійних співів західних і східних...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі