Стратегія всесвітньої пацифікації

Січень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
104 переглядів

Поданий американському Конґресові документ «Стратегія національної безпеки Сполучених Штатів» («The National Security Strategy of the United States», далі – «Стратегія») наголошує, що в разі нападу на країну відплатні дії будуть найсерйознішими, аж до застосування ядерної зброї. Новою є також заява про право США завдати превентивного удару, якщо з’ясується, що противник планував напад на територію Сполучених Штатів чи на їхніх громадян. Багаторазове повторювання, що, мовляв, «масована військова атака» потягне відплатний удар по нападниках, сприймається як словесна демонстрація сили.

1

Нова «Стратегія», безперечно, – найрадикальніша від початку холодної війни зміна доктрини національної безпеки США. Військово-повітряна та космічна міць єдиної у світі наддержави провокує її до монопольного використання своєї сили, не завжди враховуючи інтереси інших країн. Саме ця збройна «влада» і є центральним блоком формування нової стратегічної парадигми. Комбінація досяжности, швидкости під час операцій у повітрі й космосі, а також інформаційна перевага створюють сьогодні нову «вертикальну» просторову перспективу, відмінну від класичної «горизонтальної», ландшафтної реалізації військових дій.

Отже, можна говорити про нову військову американську культуру XXI століття. Америка прагне переглянути колишні військові постулати й зреорганізувати також і наземні сили на стратегічних, операційних і тактичних рівнях, використовуючи досягнення науково-технічної революції. Проте, щоби зберегти американське стратегічне панування, не досить залучити нові дорогі технології. Треба бути готовими до викликів інформаційного часу.

Йдеться зокрема про нову і безпрецедентну загрозу: стратегічну інформаційну війну. Сьогодні уявний противник США може провести одночасну скоординовану атаку на комп’ютери, системи зв’язку і бази даних – підвалини сучасного інформаційного суспільства. І це вже будуть не примітивні комп’ютерні злочини, а геополітичний і економічний тероризм. Очевидно, що традиційні рішення в галузі національної безпеки стануть не ефективними. І то необхідно враховувати, що протягом останніх двох десятиліть інфраструктура американської економіки зазнала фундаментальних змін. Сервісний сектор тепер тісно пов’язується з використанням досягнень електроніки. Ці досягнення, з одного боку, стимулювали зростання прибутку, з іншого – швидкий розвиток нових модерних форм інфраструктур зробив їх надзвичайно вразливими для таких не знаних досі видів загроз, як інформаційна війна.

Звісно, нова «Стратегія», окрім військових пріоритетів, не може не враховувати зумовлених інформаційною революцією глобальних соціяльних, економічних і політичних змін та їхнього потенціяльного впливу на середовище міжнародної безпеки. Водночас важливим питанням є адекватність стратегії безпеки США захистові Европи. Тут виникає кілька не розв’язаних питань: як ця нова стратегія вписуватиметься в заходи безпеки для нової Европи, як розподілятимуться ресурси і здійснюватиметься політичне керівництво цим процесом, чи не порушить вона основи культури взаємної трансатлантичної залежности в евро-американському союзі.

Схоже, що наступні роки стануть нелегкими для Америки. США вимушені будуть фундаментально скореґувати довгострокову стратегію щодо ключових реґіонів світу й зробити пріоритетним чинником своєї національної безпеки безпеку міжнародну.

2

Американські експерти почали зіставляти Бушеву «Стратегію» за її передбачуваною руйнівною силою з Марксовим комуністичним маніфестом. Цей документ радикально відрізняється від текстів попередників Буша не лише своїм змістом, а й контекстом. Власне кажучи, він повертає світ у часи до 1986 року, коли ще не втратила свого сенсу холодна війна. Викристалізовуючи глобальну загрозу, американський президент, попри все, не спромігся пояснити, чому війна з тероризмом (після одного лише жахливого випадку 11 вересня 2001 року) спонукає його вибудовувати нові...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі