Сто років без Фройда

Вересень 1998
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
142 переглядів

История психоанализа в Украине. Составители И.И.Кутько, Л.И.Бон­даренко, П.Т.Петрюк. — Харьков: Основа, 1996.

Зіґмунд Фройд. Вступ до психоана­лізу. — Київ: Основи, 1998.

Книжка Фройда «Тлумачення снів», що вийшла 1900 року, вважається одним з інтелектуальних початків двадцятого століття. Не того двадця­того століття, котре прожила Украї­на, а того двадцятого століття, якого вона не прожила, яке пройшло повз неї, від якого її було відрізано. Мало яка сфера науки так переконливо показує ізольованість України від інтелектуальних доріг XX віку, як психоаналіз.

Психоаналіз Зіґмунда Фройда, потім аналітична психологія Карла Юнга, потім Лаканова адаптація Фройда до французького інтелекту­ального ґрунту, полеміка з Фройдом структуралізму та феноменології, а також його комбінація з різноманіт­ними способами аналізу культури — все це відбувалося без української інтелектуальної участі.

Поки поняття й терміни психо­аналізу засвоювалися різноманітни­ми інтелектуальними дискурсами XX століття, в України була своя до­рога. Без психоаналізу. І без Фройда. Принаймні, його впливу сьогодні не видно ні в клінічній практиці, ні в сучасних психологічних студіях, ні в нарисах з історії психології чи лі­тератури не те що старих радянських часів, але й дев’яностих років. Якщо Фройд і згадується, то, як правило, побіжно й у поблажливому тоні: на­приклад, підручник «Основи психо­логії», виданий 1995 року за редак­цією О.В. Киричука та В.А. Роменця в програмі «Трансформація гумані­тарної освіти», не згадує Фройда ні в розділі «Методи психології», ні в розділі «Галузі психологічної нау­ки». Йому, правда, присвячено зо два рядки в розділі «Історичне станов­лення психологічних знань», а також його ім’я зазначено в табличці, що має назву «Психологія XIX—XX сто­ліття», де поряд із Фройдом і Юнґом називаються не лише Бехтерєв і Павлов, але й Потебня, Веселовський, Франко, Бердяєв, а також кла­сики радянської психології. Сам Фройд бачив психоаналіз фунда­ментом психології. І хоча сьогодні питання «фундаменту психології» різні школи цієї науки вирішують по-різному, все ж усі вважають Фройда психологом номер один. За винятком авторів українських, «трансформованих» «основ психо­логії». Ще одна не так давно видана книжка «Філософія. Курс лекцій» (автори І.В.Бичко, В. Г. Табачковський, Г.І. Горак та інші), ставить Фройда в ряд філософів, але називає його філософію «типовою міфоло­гічною конструкцією».

Опублікована в Харкові книжка «История психоанализа в Украине» витримана в інакшій тональності, крім того, вона змушує почути в ка­кофонії нашого минулого слабеньку партію психоаналізу.

1.

На жаль, те, що батько Зігмунда Фройда народився в Тисьмениці, а мати — в Бродах, а він сам прожив майже ціле життя в Відні, не вили­нуло на розвиток психоаналізу на­віть в австро-угорській частині Ук­раїни. Тим часом у перше десятиліт­тя двадцятого століття до Фройда прямували багаті пацієнти з україн­ської частини Російської імперії (як-от знаменитий «чоловік-вовк» Сер­гій Панкеєв). З Одеси, Харкова, Киє­ва приїжджали до нього на навчання лікарі. Повертаючись додому, вони викладали психоаналіз в університе­тах, практикували його в клініках, а також перекладали російською мо­вою твори Фройда й писали про ньо­го статті. Йдеться про таких учених, як І.Хмелевський, М.Вульф, О.Гейманович, О.Бірштейн, статті яких опубліковано в книжці під дещо трухлявою рубрикою «Психоанализ в дореволюционной Украине». Стат­ті вказаних авторів мали головно популяризаторський характер. Вони намагалися коротко ознайомити міс­цевого, звичайно професійного чита­ча з новими на той час теоріями, нав­коло яких точилися баталії в Європі.

Самі професори належали до того інтелектуального середовища в Україні, яке до української культури не мало жодного стосунку. Вони пе­ребували в іншій культурній і мов­ній площині, не мали впливу на фор­мування критичних чи аналітичних дискурсів власне української...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі