История психоанализа в Украине. Составители И.И.Кутько, Л.И.Бондаренко, П.Т.Петрюк. — Харьков: Основа, 1996.
Зіґмунд Фройд. Вступ до психоаналізу. — Київ: Основи, 1998.
Книжка Фройда «Тлумачення снів», що вийшла 1900 року, вважається одним з інтелектуальних початків двадцятого століття. Не того двадцятого століття, котре прожила Україна, а того двадцятого століття, якого вона не прожила, яке пройшло повз неї, від якого її було відрізано. Мало яка сфера науки так переконливо показує ізольованість України від інтелектуальних доріг XX віку, як психоаналіз.
Психоаналіз Зіґмунда Фройда, потім аналітична психологія Карла Юнга, потім Лаканова адаптація Фройда до французького інтелектуального ґрунту, полеміка з Фройдом структуралізму та феноменології, а також його комбінація з різноманітними способами аналізу культури — все це відбувалося без української інтелектуальної участі.
Поки поняття й терміни психоаналізу засвоювалися різноманітними інтелектуальними дискурсами XX століття, в України була своя дорога. Без психоаналізу. І без Фройда. Принаймні, його впливу сьогодні не видно ні в клінічній практиці, ні в сучасних психологічних студіях, ні в нарисах з історії психології чи літератури не те що старих радянських часів, але й дев’яностих років. Якщо Фройд і згадується, то, як правило, побіжно й у поблажливому тоні: наприклад, підручник «Основи психології», виданий 1995 року за редакцією О.В. Киричука та В.А. Роменця в програмі «Трансформація гуманітарної освіти», не згадує Фройда ні в розділі «Методи психології», ні в розділі «Галузі психологічної науки». Йому, правда, присвячено зо два рядки в розділі «Історичне становлення психологічних знань», а також його ім’я зазначено в табличці, що має назву «Психологія XIX—XX століття», де поряд із Фройдом і Юнґом називаються не лише Бехтерєв і Павлов, але й Потебня, Веселовський, Франко, Бердяєв, а також класики радянської психології. Сам Фройд бачив психоаналіз фундаментом психології. І хоча сьогодні питання «фундаменту психології» різні школи цієї науки вирішують по-різному, все ж усі вважають Фройда психологом номер один. За винятком авторів українських, «трансформованих» «основ психології». Ще одна не так давно видана книжка «Філософія. Курс лекцій» (автори І.В.Бичко, В. Г. Табачковський, Г.І. Горак та інші), ставить Фройда в ряд філософів, але називає його філософію «типовою міфологічною конструкцією».
Опублікована в Харкові книжка «История психоанализа в Украине» витримана в інакшій тональності, крім того, вона змушує почути в какофонії нашого минулого слабеньку партію психоаналізу.
1.
На жаль, те, що батько Зігмунда Фройда народився в Тисьмениці, а мати — в Бродах, а він сам прожив майже ціле життя в Відні, не вилинуло на розвиток психоаналізу навіть в австро-угорській частині України. Тим часом у перше десятиліття двадцятого століття до Фройда прямували багаті пацієнти з української частини Російської імперії (як-от знаменитий «чоловік-вовк» Сергій Панкеєв). З Одеси, Харкова, Києва приїжджали до нього на навчання лікарі. Повертаючись додому, вони викладали психоаналіз в університетах, практикували його в клініках, а також перекладали російською мовою твори Фройда й писали про нього статті. Йдеться про таких учених, як І.Хмелевський, М.Вульф, О.Гейманович, О.Бірштейн, статті яких опубліковано в книжці під дещо трухлявою рубрикою «Психоанализ в дореволюционной Украине». Статті вказаних авторів мали головно популяризаторський характер. Вони намагалися коротко ознайомити місцевого, звичайно професійного читача з новими на той час теоріями, навколо яких точилися баталії в Європі.
Самі професори належали до того інтелектуального середовища в Україні, яке до української культури не мало жодного стосунку. Вони перебували в іншій культурній і мовній площині, не мали впливу на формування критичних чи аналітичних дискурсів власне української...
Допоможіть нам дієво, своїм гаманцем, а не лише словами підтримки – передплатіть електронний доступ або друкований часопис сьогодні і насолоджуйтеся найкращою аналітикою та есеїстикою, що пропонує Україна.
❤ Дякуємо!
Якщо ви уже є дійсним передплатником електронного видання, будь ласка, .
Передплатити – уже від 80.00 дол. на рік »і отримати безлімітний доступ до нових та архівних статтейПро автора
Мене пойняв жах, коли я побачила серію, випущену торік видавництвом «Український письменник» за сприяння президента і благодійного фонду «Соціальний захист». Дошкульнішої «диверсії» проти української книжки годі й уявити. (Що б таке з ними зробити, – радився зі мною мій товариш, котрий періодично надсилає українські видання знайомим шанувальникам нашого «красного письма» у Польщі, – щоб не перелякати людей? Обкладинки повідривати,
Долучіться до дискусії!